Потяг на Львів. Вертаємося додому. Навпроти сидить бабця. Вона довго слухає наші з малою розмови, а далі не витримує і каже…

 

Потяг Херсон-Львів. Вертаємося з донею додому. Щоб якось розважити дитину, читаю їй казочку та розглядаємо вдвох малюнки в книжечці. Навпроти сидить бабця з Каховки. Вона довго слухає наші з малою розмови, а далі не витримує і каже:

-Ва Львов єдітє, навєрно?

-Так.

-Ти только рот аткрила, я сразу паняла што Львов ілі Тєрнопаль.

Я насторожилася, глибоко вдихнула і вже готувалася до ватної дискусії.. Але бабуся мене здивувала:

-Я ізвєняюсь, но можеш громчє разгаварівать???

Я вот сіжу і слушаю, а оно как песня.. Так красіво. Слушаю вашу мову і душа радуєтса, хочетьса улибатса..

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

 
Loading...