Потяг на Львів. Вертаємося додому. Навпроти сидить бабця. Вона довго слухає наші з малою розмови, а далі не витримує і каже…

 

Я аж випрямилася, коли це почула.. Видихнула, розправила плечі, згадала 5 років навчання в університеті, всі прочитані книжки і почала бабусі розповідати про Львів, про Карпати, про огірочки на городі, про стиглі вишеньки в садку..

-Огірочки.. Как красіво..

Так непомітно ми доїхали до станції, де мала вийти бабуся з Каховки.

-Дякую і щасливо вам! – сказала вона нам на прощання і вийшла з потягу, усміхнена і щаслива.

Olga Keptanar

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

 
Loading...