СПРАВА ТАКИ ДІЙШЛА ДО ВЕСІЛЛЯ, ЯК НЕ ПРОТИВИЛАСЯ ЦЬОМУ ЛЮБОВ РОМАНІВНА. В ТОЙ ДЕНЬ АЛЛА ВІДПРОСИЛАСЯ РАНІШЕ З РОБОТИ І ВОНИ ПОЇХАЛИ В РАЦС. І ТУТ ОЛЕГ ЯКОСЬ РОЗГУБЛЕНО СКАЗАВ: – ТИ ЙДИ, А Я ЗАРАЗ НАЗДОЖЕНУ ТЕБЕ, МЕНІ ПОТРІБНО ВІДЛУЧИТИСЯ НА П’ЯТЬ ХВИЛИН. У РАЦСІ АЛЛА ПРОСИДІЛА МАЙЖЕ ГОДИНУ – ДО САМОГО ЗАКРИТТЯ, АЛЕ ОЛЕГ ТАК І НЕ ПОВЕРНУВСЯ

Аллі було двадцять років коли на її горизонті з’явився Олег – симпатичний двадцятип’ятирічний хлопець. Вони почали зустрічатися і вже через чотири місяці Олег запропонував дівчині познайомитися з його мамою і запросив Аллу до себе додому.

Молода дівчина дуже хвилювалася перед зустріччю з майбутньою свекрухою. Любов Романівна зустріла їх в передпокої і глянула так на Аллу, що їй стало якось не  по собі. Далі майбутня свекруха запросила їх за стіл. Любов Романівна намагалася бути ввічливою. Вона не переставала розпитувати дівчину про її життя.

Олегу не зовсім подобалося все, що відбувається. Любов Романівна якось з тривогою глянула на сина, немов хотіла втримати його від необачного, на її думку, кроку.

По дорозі додому Алла несміливо запитала Олега: – Мені здається, я не сподобалася твоїй мамі?

– З чого ти взяла? Просто вона бачить тебе перший раз і вона завжди така серйозна.

Алла не дуже вірила відмовкам коханого, тому Олегу прийшлося зізнатися, що у Любов Романівни є на прикметі дівчина – дочка її близької подруги і вона мріє бачити свого сина і дочку подруги сім’єю. Та хлопець запевнив, що любить лише Аллу і з тією дівчиною у нього немає нічого спільного.

Справа таки дійшла до весілля, як не противилася цьому Любов Романівна. В той день Алла відпросилася раніше з роботи і вони поїхали в РАЦС. На вулиці була рання весна, сніг якраз зійшов, ще мить і вони стануть чоловіком і дружиною.

І тут Олег якось розгублено сказав: – Ти йди, а я зараз наздожену тебе, мені потрібно відлучитися на п’ять хвилин. У РАЦСі Алла просиділа майже годину – до самого закриття, але Олег так і не повернувся.

Вона зателефонувала йому на домашній номер і почула голос Любов Романівни: – Дитинко, не дзвони сюди; в Олега є дівчина. І не намагайся шукати його, він виїхав з міста.

Алла весь вечір проридала, батьки ледве заспокоїли її. А через два роки дівчина вийшла заміж за свого однокласника.

***

Не стало чоловіка Алли через двадцять років. Вони жили добре, в шлюбі народилася донька. Батьки Алли постаріли, тому вона часто їх відвідувала.

Якось на вихідних, йдучи до матері, Алла пройшла мимо лавочки, на якій самотньо сидів незнайомий чоловік. Коли він її окликнув, Алла впізнала в ньому Олега.

Спочатку вони мовчали, було видно, що Олегу важко говорити про події двадцятирічної давності. Він запитав, як склалося життя у жінки і попросив в неї вибачення.

У той день він посварився з матір’ю і сказав, що пішов подавати заяву в РАЦС. А потім, коли вони вже там стояли, він побачив, як Любов Романівна, тримаючись за серце, йшла їм назустріч. Олег зрозумів, що мати може влаштувати скандал прямо тут, тому і попросив Аллу почекати п’ять хвилин. Це і була його помилка: він хотів утримати матір, а затримався сам – на двадцять років. Жінці стало погано, він мав відвезти її додому, потім приїхала швидка і сказали, що хвилюватися Любов Романівні не можна. Тому Олег вирішив почекати, поки мамі стане легше.

На наступний день він не знав, як пояснити дівчині все, що сталося. А потім його відправили у відрядження на два тижні, і він вирішив, що так навіть краще.

А далі мати, все-таки, довела розпочату справу до кінця – через пів року Олег одружився з дівчиною, яку не любив. Через п’ять років розлучився. Потім були ще два шлюби, але теж невдалих.

Щоразу він згадував Аллу, згадував, як вони стояли біля РАЦСу і були за крок до щастя.

Алла вислухала розповідь, встала, попрощалася з Олегом. На прощання Олег їй крикнув: – Алло, знаєш, мама у мене вже старенька зовсім, але вона часто згадує тебе і каже, що саме з тобою я був би щасливий.

– Я бажаю їй здоров’я, – сказала Алла, – а тобі щастя, ти ще зустрінеш жінку, з якою у тебе все буде добре. Вона пробачила їх обох, але змінювати щось в своєму житті була не готова.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.