Я довго не могла вийти заміж. Просто в нашому невеликому містечку було дуже важко знайти достойного кандидата. Вже всі родичі набридли мені з одним і тим же запитанням: «Коли ти вже нарешті будемо гуляти на твоєму весіллі?».

Рік тому у нас на роботі з’явився новий працівник. Олега призначили керівником нашого відділу. Скажу чесно, я закохалася в нього з першого погляду. Мені пощастило, бо з усіх жінок, що працювали у нас на фірмі, Олег звернув увагу саме на мене. Ми почали зустрічатися. Олег був старшим за мене на шість років і зізнався, що він розлучений.

Цей факт мене трохи засмутив, але, з іншої сторони, в 30 років важко знайти хорошого, вільного чоловіка. Та й, зрештою, я не забираю його із сім’ї – до моменту нашого знайомства Олег вже 5 років був розлучений.

Дещо насторожив мене і той факт, що Олег не поспішав знайомити мене з своїми батьками. Завжди казав, що трохи треба зачекати, бо батьки жили в іншій області.

Коли ми планували весілля, Олег не хотів запрошувати своїх родичів, але я настояла. З його боку приїхало 20 найближчих людей. Мама, тато, кілька тіток з своїми дітьми – Олеговими сестрами і братами. Я відразу помітила, що мою свекруху весь час тримає за руку дівчинка, років п’яти. Вона називала її бабусею.

Я не витримала, і прямо запитала Олега, хто ця дитина. Він відповів, що це його донька. Я була ошелешена, бо про дитину я нічого не знала. Але це були не всі сюрпризи. В розпал весілля до мене підійшла тітка Олега і зробила мені дивний комплімент, сказала, що нарешті Олег знайшов собі гідну дружину, не те, що дві попередні.

Тобто, на своєму весіллі я дізналася, що для свого чоловіка я буду третьою дружиною. Дізнавшись про це, я була ошелешена. На той час я вже чекала дитину, то ж діватися було нікуди.

Непорозуміння між нами почалися практично з перших дів, відразу, як ми почали спільно жити. Олег дуже змінився, він став скупитися, створював ілюзію бідності, хоча був начальником відділу.

Після того, як я народила дитину, він постійно втікав з дому. Так ми прожили з ним один рік. Потім я дізналася чисто випадково, що він завів роман з жінкою з роботи, яка працювала в сусідньому відділі.

Тоді я вирішила, що з мене досить. Я до останнього намагалася зберегти сім’ю заради нашої дочки, але тепер зрозуміла, що цей чоловік не вартий цього. Олег пішов до неї. Я сама виховую дитину, вийшла на роботу, коли доньці було 5 місяців.

Через 2 роки Олег повернувся до нас і сказав, що йому не вистачає нас, що він хоче мати сім’ю і хоче виховувати свою дитину. Я ні з ким не заводила стосунки за весь цей час. Роблю все можливе для своєї дитини.

Олега я прогнала, адже він не той, з ким можна почувати себе безпечно, і точно не той, кому можна вірити. Шкода лише доньку, яка буде рости без батька.

Фото ілюстративне – gagarins.

Джерело