Я розуміла, що у дитини повинен бути батько. Аліменти також були б не зайвими. Не люблю жаліти себе, але ситуація справді безвихідна. Я не тільки через пару місяців стану мамою, а й припустити не можу, хто ж батько дитини. Може це кароокий Ігор, з яким я познайомилась на дні народженні в подруги? Або світловолосий Сергій, який проводжав мене після корпоративної вечірки?
Я часто чула такі історії, що жінка довгий час не знала, що носить під серцем дитя, але ніколи не думала, що таке може трапитись зі мною…
Я з 19-ти років живу одна на квартирі, яка дісталась мені від дідуся. У мене хороша робота, багато друзів. Ми часто зустрічаємось, ходимо на вечірки. Ну, думаю, як і вся сучасна молодь.
З тривалими стосунками у мене якось не складалося. А такі, короткочасні зустрічі були, і скажу відверто, я часто змінювала хлопців. Так, можливо ви скажете, що я така-сяка, не порядна дівчина, але – я така, і нічого поганого в цьому не бачу.
З моїм “жіночим здоров’ям” завжди були деякі проблеми, тому коли у мене трохи округлився живіт, я не придала цьому значення.
Все розкрилося під час планового огляду у лікаря.
Лікар оглянув мене, уважно подивився, декілька хвилин помовчав. Я вже навіть почала нервувати, а ж тут він з такими претензіями каже мені, чому я не сказала одразу, що вагітна.
– Вагітна? Хто? Я? – В цю хвилину все життя пробігло перед моїми очима.
Я все ж, не вірячи лікарю, побігла в аптеку за тестом, і не виходячи з лікарні – побачила на власні очі – дві смужки…
Мої ноги затремтіли. Але яким дивом? Я вже більше місяця ні з ким не зустрічалася? Я записалася на прийом до лікаря, і зробила УЗД і ще одне здивування – минуло майже 6 місяців!
Шість місяців я не знала, що у мене під серцем нове життя.
Я поволі звикаю до цієї думки, але незапланована вагітність – це найменша моя проблема. Щось інше не дає мені спати – хто ж батько? Мені не пощастило бути в стабільних стосунках. Я навіть не пам’ятаю деяких імен, і ми не контактуємо між собою.
Я розуміла, що у дитини повинен бути батько. Аліменти також, безумовно, були б корисними у вихованні. Я залишилася з цією проблемою наодинці, і хоча я намагаюся відтворити хронологію подій, з цього нічого не виходить.
Може це кароокий Ігор, з яким я познайомилась на дні народженні в подруги? Або світловолосий Сергій, який проводжав мене після корпоративної вечірки?
Не люблю жаліти себе, але ситуація справді безвихідна. Я не тільки через пару місяців стану мамою, а й припустити не можу, хто ж батько дитини.
Люди іноді думають, що роблять щось без наслідків. Як бачите – необережність рано чи пізно закінчується. Мені буде дуже важко. Особливо батьками та рідними, які точно від мене такого не очікували…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – kun
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook