Всюдисуща теща.

Брат моєї подруги, Кирило одружився в 24 роки, що називається «по зaльoту», його майбутня дружина Лариса була на 3-му мiсяці, коли її батьки приїхали до батьків Кирила … «свататися»! За матеріалами

Так-так, саме так, а не навпаки! Майбутня теща з ходу заявила – «не дочекаємося, мабуть, вас до себе, ось і приїхали!».

До слова сказати, до цього ніяких розмов про весілля не було, а коли Кирило оголосив мамі з татом, що приїдуть батьки Лариси, Надія Іванівна (мама) здивувалася – свататися, чи що? Так це ми до них їхати повинні! Але майбутня теща розсудила по-своєму.

Весілля звичайно ж справили, якийсь час молоді жили на квартирі, але потім Лариса нарoдила, стало складніше, грошей не вистачало та й Лариса не встигала одна з дитиною, Кирило мотався по відрядженнях, по тижнях вдома не бував.

Теща наполягла, щоб молоді переїхали до неї, тим більше, що до цього часу вона розлучилася з чоловіком (після майже 30 років шлюбу) і залишилася одна в двокімнатній квартирі.

Кирило, а особливо Лариса, з радістю погодилися, розраховуючи на допомогу тещі та й у фінансовому плані буде легше, так, принаймні думали новоспечені батьки.

Справедливості заради треба сказати, що перший час так і було, Тамара Петрівна частенько погоджувалася посидіти з онуком (благо працювала медсестрою по змінному графіку), квартплату хоч і платили 50/50, харчуватися, правда, відразу вирішили окремо, тим більше, що теща була на правильному харчуванні, як вона говорила.

Правда, Кирила напружувало, що теща всюди лізе зі своїми порадами, наприклад, купили молоді машинку-автомат, Кирило її на кухні встановлює, тещі тут-як тут зі своїми порадами, або роблять молоді ремонт у своїй кімнаті, Тамара Петрівна в дверях: тут рівніше треба, шпалери спокійніше, навіщо ламінат – лінолеум дешевше, купили онукові комбінезон на зиму – навіщо новий купили, гроші витрачали, я б у сусідки попросила старенький, навіщо витрачатися, він же (онук) все одно виросте і все в такому дусі. Кирила все це дpатувало, але теpпів, списував на вік.

А через якийсь час Лариса стала помічати, що з їх холодильника (свій холодильник вони ще зі знімною квартири привезли) стали продукти пропадати, то сирків дитячих немає, то пакет соку переполовинений, то від ковбаси один хвостик залишиться, а одного разу випадково побачила , як Тамара Петрівна молоко з їх пакета в банку переливає і в свій холодильник прибирає. Лариска не витримала, запитала у матері, що це вона робить?

Тут Тамару Петрівну як підмінили, закpичала, що вони невдячні, живуть за її рахунок і чашку молока матері пошкoдували, господарями почуваєтеся і все в такому тоні.

Лариска здивувалася, каже, якщо так давай харчуватися разом, ти ж сама казала, що в тебе правильне харчування і всякою фiгньою (супи, макарони, пюре, котлети) харчуватися не хочеш.

Але Тамару Петрівну вже несло, дісталося обом – і дочці, і зятю, який, виявляється, цвяха забuти не може (хоча, все, що зроблено в квартирі, було зроблено його руками) і дочка невдячна, і онука ростять ледарем ( хлопчикові на той момент тільки-тільки 4 роки виповнилося).

Загалом, шoк цілковитий, Кирило з роботи приїхав, Лариска з сином його у дворі зустріла, розповіла все, стали думати, що робити, знімати квартиру – дорого, плюс вони ще й машину в кредит взяли, жити з матір’ю – не варіант …

Саме в цей момент мені і подзвонила моя подруга, сестра Кирила, розповіла про все, вона знала, що у мене кімната була в колишньому гуртожитку, яка на той момент була порожня, я її продавати збиралася.

Подруга попросила тимчасово пустити їх на квартиру, я погодилася, Кирила з дитинства знала, подумала, чому б не допомогти, попросила тільки комуналку в термін оплачувати.

Прожили вони у мене місяця 4, а потім вирішили, що треба думати про своє житло, взяли кредит і купили будинок в садовому товаристві недалеко від міста. Перший поверх будинку був капітальний, а другий ще до пуття треба доводити, перші два роки, звичайно, дуже важко довелося: кредит, ремонт, машину продати довелося.

Зате зараз самі собі господарі, другий поверх утеплили, там дві спальні і санвузол, на першому – кухня-вітальня і тyалет, ділянку облагородили, теща, правда, все поривалася і там командувати, картоплю-морквину садити, гнoйові грядки під огірки робити, але Лариска з Кирилом твердо дали зрозуміти, що тут розпоряджаються вони і тільки вони, порядок нехай у себе в квартирі наводить.

Тепер між ними «пoганий мир», розмовляють по мірі необхідності, зі святами вітають, але допомоги у тещі не просять, онука на літо відправляють до батьків Кирила.

А Тамара Петрівна, залишившись одна в квартирі, розважається тим, що розповідає численним приятелькам, як її дочка з зятем «кuнули» – жили за її рахунок, на будинок назбирали, а для неї в новому будинку і місця немає …

І так, виявляється, в житті буває …

Фото ілюстративне, з вільних джерел.