Коли моя донька розлучилася і залишилася з дитиною одна, я дуже за неї хвилювалася. Але, дякувати Богу, незабаром вона знайшла собі доброго чоловіка. Жили непогано, а тепер, через багато років, виплила серйозна проблема.

Я про зятя була кращої думки. Вважала, що дочці з чоловіком пощастило, нехай і не відразу. Ігор її з дитиною взяв, з Тетянкою, дітей начебто не ділив ніколи, у них є ще спільна дочка.

Моїй старшій внучці нещодавно виповнилося 22 роки. Ми з донькою їй квартиру купили, а коли про це дізнався Ігор, влаштував нам таку сцену, яку ми від нього не чекали. Він вважає, що донька ховала від нього гроші і відкладала. Але насправді квартиру ми купили на накопичені аліменти, плюс я трохи додала зі своїх.

З Ігорем донька в шлюбі прожила майже п’ятнадцять років, виростила вже спільну доньку до підліткового віку. А виходила за нього, дійсно, із семирічною Тетянкою від першого шлюбу.

Я дуже переживала, як складуться відносини у внучки з вітчимом, але Ігор з дівчинкою начебто непогано порозумівся. Не сказати, що він прямо душі в ній не чув, але спілкувався нормально, возив сім’ю на відпочинок, ніколи не уточнював, на які гроші дружина купує своїй дочці взуття, одяг і шкільне приладдя, і вже шматки в роті точно не рахував . Навіть коли у них з Мирославою народилася спільна дитина, ставлення до старшої Ігор не поміняв, все намагався ділити порівну, на дні народження обох дівчаткам дарував гарні подарунки, благо, заробляв він непогано.

Рідний батько Тані, звичайно, платив колишній дружині аліменти, Ігор про це знав, але ніколи про ці гроші дружину не питав. Взагалі намагався про колишнього чоловіка не говорити, як ніби його й не було. Благо, це було нескладно – спілкування з дочкою тато не шукав, на горизонті майже не з’являвся, максимум, дзвонив дочці по телефону кілька разів на рік.

Оскільки про аліменти Ігор не питав, а на господарство видавав їй фінанси, не економлячи, донька почала «Тетянчині гроші» збирати, поклала на вклад під відсотки. Нехай, мовляв, лежать, дочці потім стануть в нагоді. Подруга порадила купити долари, Мирослава послухалася і не прогадала. За п’ятнадцять років на рахунку утворилася досить кругла сума. А зараз Таня заговорила про те, що хотіла б жити одна, і донька задумалася про покупку квартири для дочки.

Порадилася зі мною, ми з нею разом подивилися варіанти, вибрали кілька, з’їздили разом з внучкою, глянули на місці. Сподобалася одна квартира, трохи дорожче, ніж та сума, яка у нас була – я сказала, що додам внучці суму, якої не вистачало, нехай буде подарунок і від мене.

Таня дуже зраділа, дякувала. Ми не стали відкладати в довгий ящик, буквально днями все оформили і купили квартиру. Маленьку, але зате свою! І без кредиту обійшлися, це головне.

Ігор якраз в цей період був у відрядженні, але це чисто співпало, нічого від зятя скривати ми не збиралися. Просто так вийшло. Квартиру купили, природно, відразу на дочку – її ж гроші.

А коли вже все було оформлено, оголосили новину про покупку квартири зятю. В контексті – Таня, мовляв, у вихідні переїжджає, ми їй квартиру купили. А він раптом встав на диби.

Йому не сподобалося, що півтора десятка років він працював на сім’ю. Машину в минулому році хотів поміняти – не поміняв, бо думав, що грошей в сім’ї немає, а Мирослава, виявляється, мала кругленьку суму, яку збирала за його спиною.

Мирослава йому каже – причому тут твоя машина, це гроші Тані взагалі-то, а він вважає – Таня жила за мій рахунок п’ятнадцять років, я її годував, утримував, на моря возив! І тепер чужій дитині за мій рахунок ще й квартирка окрема.

Мирослава, чесно кажучи, була впевнена, що чоловік зрадіє тому, що старша донька тепер буде жити окремо. Їхня сім’я з чотирьох осіб з двома дорослими дітьми живе зараз в чоловікової двійці. З від’їздом Тетяни їм буде просторіше. Але з людини раптом поперло стільки недоброго! Згадав, що і Мирославу він утримував багато років, тому її вчинок вважає підлим по відношенню до нього.

Мирослава дійсно довго не працювала, коли народила молодшу доньку – сиділа вдома з дітьми, вела господарство. На той момент вони з чоловіком вирішили, що так зручніше і доцільніше всім. Спільна дочка зараз в сьомому класі, чотири роки тому Мирослава вийшла, нарешті, в офіс. Багаторічна перерва в стажі позначилася – про запаморочливу кар’єру мова не йде. Але Мирослава за нею і не гналася ніколи. Спеціально шукала роботу з нормованим робочим днем, щоб ніяких авралів, і йти завжди по дзвінку додому.

Таку і знайшла – недалеко від будинку, з хорошим колективом. Додому приходить о шостій вечора, і не пізніше. З огляду на, що левова частка роботи по господарству, як і раніше на ній, нормальний графік. Ігор якщо тільки свою тарілку після вечері помиє, і то вже герой. А Мирославі треба прибігти, приготувати вечерю, зібрати всім одяг на завтра, поговорити з дітьми, завантажити або розвантажити пралку, одним словом, ніколи і присісти.

Заробляє вона зараз менше, ніж Ігор, але ніколи не надавала цьому великого значення. Вони – сім’я. Один працює, інший картоплю чистить, кожен робить те, що у нього краще виходить.

Та й Ігор раніше ніколи ні слова не говорив про те, що годує всю сім’ю, а найголовніше і найобразливіше для Мирослави те, що він, виявляється, весь цей час «чужу дитину утримував». Таню вони особливо не забезпечували, купували тільки те, що потрібно, на свої забаганки онука давно вже підробляє сама.

Я повністю підтримую доньку – гроші, на які ми купили квартиру для Тані, належать внучці, і тільки їй. Дивно було б вкладати ці гроші в сім’ю! Тим більше, родина не голодувала. Жили непогано, подорожували, відпочивали, практично ні в чому собі не відмовляли.

Врешті-решт, Ігор знав, що бере жінку з дитиною, так які зараз претензії? Так, дружина утримувала дитину з сімейного бюджету. Але хіба не так само чинять чоловіки у другому шлюбі: аліменти платять першій дитині зі своїх заробітків, і дружини з цього приводу не обурюються, більшість ставиться до цього спокійно.

Фото ілюстративне – polit.

Джерело