Я була ошелешена. Спочатку, мені здалося, що він жартує. Але це виявилося правдою. Мої майбутні свекри таки позичають нам необхідну суму, але під досить таки вагомі відсотки. Так і сказали: « Тільки так ми будемо певні, що нічого не втратимо, адже гроші повинні працювати»
Я була ошелешена. Спочатку, мені здалося, що він жартує. Але це виявилося правдою. Мої майбутні свекри таки позичають нам необхідну суму, але під досить таки вагомі відсотки. Так і сказали: « Тільки так ми будемо певні, що нічого не втратимо, адже гроші повинні працювати».
Того дня проходячи повз темний провулок я ледь не потрапила в халепу. Добре, що поруч проходив юнак і відігнав тих двох. Хлопець провів мене до самого будинку, переконавшись, що все добре зі мною, пішов.
На наступний день виходячи з роботи побачила того ж хлопця, він підійшов до мене і запропонував провести додому. Я з радістю погодилася, адже після вчорашніх подій йти одній вночі було трохи лячно. Як виявилось, Олексій жив неподалік від моєї роботи і сказав, що тепер щовечора буде проводжати мене.
Через кілька місяців ми почали зустрічатися. Олексій познайомив мене зі своїми батьками, у його тата був свій бізнес, а мам була у нього фінансовим директором.На перший погляд його батьки здались чудовими людьми, але я помітила, що вони ніколи ні на що не витрачалися, не ходили по кафе, ресторанах, як і не розважалися. Олексій сказав, що мама з татом просто дуже економні і відкладають гроші. Взагалі незабаром я змирилася з їх примхами.
Через рік відносин ми з Олексієм стали ідеальною парою, ми завжди підтримувала один одного, всюди їздили разом. Звичайно, і непорозуміння були, але ми завжди знаходили компроміс. І ось на мій день народження Олексій зробив пропозицію, це був великий торт з написом: «виходь за мене» і кільцем посередині. Я з радістю прийняла пропозицію.
Вирішили зіграти весілля в кінці осені, ще до посту. Ми накопичили гроші, але вистачає не на все. І ось Олексій вирішив звернутися до своїх батьків і взяти грошей у борг. Після довгих умовлянь батьки дали потрібну нам суму, але під «невеликі» відсотки, а саме 10% від суми.
Я була ошелешена. Спочатку, мені здалося, що він жартує. Але це виявилося правдою. Мої майбутні свекри позичають тридцять тисяч, але віддати ми повинні більше.
Я вже й не знаю, чи варто взагалі з цією родиною справи мати. А коли діти у нас підуть, вони беручи їх до себе грошей за догляд вимагатимуть, чи як? А наречений мій так спокійно на все реагує. Взагалі, ніби нічого надприродного не сталось. Я вперше таке бачу і чую.
Чи варто взагалі з цими людьми зв’язувати життя, чи краще забувши про почуття просто піти доки не пізно? Ой, я просто розгубилась. От, як тепер бути?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.