Я народилася і живу в обласному центрі. Моя молодша сестра й досі живе з батьками, а я у 18 років переїхала у власну трикімнатну квартиру в центрі міста, яку заповіла мені бабуся по татовій лінії.

Заміж по великій любові я вийшла дуже рано, в 19 років. Ні, я не була вагітна, просто була шалено закохана в Сергія. Я настільки втратила голову, що не помітила, наскільки він ледачий, егоїстичний, байдужий і зовсім не хоче мені хоч трохи допомогти.

Мені довелося особисто познайомитися з молотком, викрутками та іншими інструментами, які я завжди називала виключно «чоловічими». Але не все мені було під силу і часто доводилося годинами просити чоловіка допомогти мені хоч у чомусь. Так ми прожили три роки.  Дітей у нас не було, то я закінчувала навчання, то Сергій просив почекати, оскільки збирав на хорошу машину.

Квартира просила ремонту, ні, вона просто кричала про це, але моєму чоловікові було не до цього. Увечері прийде з роботи, повечеряє і до телевізора на диван. Зневірившись, я почала робити ремонт сама. Одного разу у нас замкнуло щось в проводці, половина квартири залишилася без світла. Я в паніці подзвонила чоловікові на роботу та отримала відповідь: шукай електриків, мені ніколи. У нашому обленерго не було жодного електрика на місці, тому я вирішила звернутися до оголошень і викликати «чоловіка на годину».  Знайшла підходящу мені інформацію і зателефонувала.

Вже через пів години в моїй квартирі стояв мій давній знайомий Вітя, який і був «чоловіком на годину». Він все швидко полагодив, потім я запросила хлопця випити зі мною чаю. Увечері я розповіла Сергієві про давнього приятеля, але чоловік, як завжди, сидів перед телевізором і не особливо слухав мої розповіді.

На наступний день мені подзвонив Вітя. Сказав, що проходив повз мій будинок і запропонував трохи допомогти з ремонтом, вже безкоштовно. Я погодилась. Разом ми дружно клеїли шпалери до вечора, потім я приготувала вечерю, нагодувала помічника і той пішов.

Віктор став часто забігати та допомагати мені, так квартира засяяла чистотою і новим ремонтом, а у мене з’явився уважний співрозмовник. Мені вже не хотілося вечорами сидіти з чоловіком біля телевізора, я все частіше йшла в спальню з телефоном. Ми з Віталіком листувалися про все на світі, а одного разу він зізнався, що завжди був в мене закоханий і тому досі самотній. Я відразу змінила тему розмови, мені було ніяково.

У Сергія на роботі почалися проблеми й чоловік став часто зриватися на мені, ми сварилися кожен день. В один з таких днів Сергій зібрав свої речі та пішов від мене. Не забувши при цьому забрати всі гроші, які ми з ним збирали півтора року.

Я тиждень була в ступорі, а Віталік кожен день мені писав і дзвонив. Нарешті він дізнався про все від моєї сестри й в той же вечір прийшов до мене з квітами.

Я довго думала і придивлялася до нього: хлопець не п’є, рукатий, має хорошу роботу і додатковий заробіток, з таким я точно не буду жити в напівзруйнованій квартирі. У підсумку я погодилася вийти за Віталіка заміж і жодного разу не пошкодувала про своє рішення.

Джерело