Якщо відверто подивитися то Ліда нічим не гірше більшості своїх знайомих жінок, а в чомусь і навіть краще: струнка, симпатична, стежить за собою, працьовита, з хорошою освітою і манерами. Однак в житті їй явно не щастить.

Ліді 35, вона ще незаміжня. В минулому був у неї невдалий цивільний шлюб тривалістю в 7 років, важке розставання і сумна багаторічна самотність. Дітей теж немає – довгі роки Ліда намагалася, але так і не досягла успіху. Можливо, якби був поруч серйозний відповідальний чоловік, який би теж, як Ліда, всіма силами хотів стати батьком – все було б по-іншому. Але – не склалося.

Жінки, у яких немає ні сім’ї, ні дітей, зазвичай з головою йдуть в роботу, і, звичайно ж, досягають успіху в кар’єрі. У Ліди всі передумови для того, щоб стати успішною професійно. Вона дуже старається, сидить в офісі вечорами, носить всю роботу з собою додому, безвідмовно робить все, що їй доручать. Але і тут не щастить. То фірму ліквідовують, то скоротять штат за Лідин рахунок, то просто роками не помічають її зовсім.

Загалом, до 35-ти років у Ліди а ні грошей, ні власності, ні кар’єри, ні сім’ї, ні дітей. Час від часу Ліда дуже сумує, у неї тоді непрості періоди бувають – ну чому все ось так. Адже старається ж вона дуже. І дарма. Значить, щось не так з нею самою?

Зрозуміти б ще, що.

В юності у Ліди була найкраща подруга, з якою вогонь і воду пройшли. Дружили ще дівчатами зі школи, разом в університеті навчалися.

У подруги в житті все як по маслу, причому без будь-яких видимих ​​зусиль. На роботі вона ніколи не перепрацьовувала, а кар’єра вгору так і йде. Само собою – гроші, повага, шана. Заміж вийшла за розрахунком, за перспективного і матеріально забезпеченого – розрахунок виправдався, а потім і кохання щире з роками прийшло, прожили десяток років душа в душу, будинок повна чаша, донечку народили, розумницю-красуню. На десятому році життя трапилася неприємність – дізналася подруга, що чоловік їй зраджує. Плакала, не знала, як бути далі.

– Ось воно! – злорадно думала тоді Ліда, ненавидячи себе за ці думки. – Все в житті гладко не буває. Не все на санчатах їхати, прийшла пора і везти їх під гору.

А пару місяців по тому у подруги на горизонті з’явився старий знайомий, який, виявляється, довгі роки був у неї закоханий. Забрав до себе з дитиною, допоміг пережити розлучення. Колишній чоловік повів себе благородно, ні на що не претендував, квартиру залишив дружині і дочці. Через якийсь час після розлучення подруга вийшла заміж за цього знайомого, новий чоловік носить її на руках, з дочкою ладнає чудово, недавно вони народили сина.

І кожен успіх і радість подруги – Ліді лише смуток приносить. Вона вже і спілкування з нею звела до мінімуму – щоб не заздрити і не засмучуватися так. Втім, спільних знайомих багато, і кожен вважає своїм обов’язком доповісти новини:

– Подругу твою бачили. Ми з нею на курорті зустрілися, уявляєш! Вона з сім’єю була, з дітьми, з чоловіком. Чоловік такий цікавий, дітлахи милі та слухняні. Ви з нею ще спілкуєтеся? Ні? А чому?

Ліді набагато простіше з такими, як вона – невдахами спілкуватися.

На їх фоні здаєшся собі більш-менш успішною. Чоловік не зраджує, діти не хворіють, невелика зарплата капає, дах над головою і шматок хліба з маслом теж в наявності. Жити можна. Так, щоб все добре, не буває.

У цьому колі обов’язково знайдеться той, кому зараз ще гірше. Подивишся, як почуваються люди важко, і засоромишся своєї нудьги.

Проте останнім часом Ліда стала розуміти, що рівнятися на невдах не варто. Нещастя заразне. Спілкуватися треба з успішними, життєрадісними людьми, які легко йдуть по життю, тими, у кого все виходить, в руках горить, і навіть невдачі тимчасові і легко переборюють. Може бути, частинка їх позитиву передасться і Ліді, хто знає.

Тільки ось, як навчитися не заздрити людям, Ліда поки не знає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – bigpicture.

Джерело