Ми з чоловіком були разом 24 години на добу. Мені дуже подобається такий режим. Одружені вже 2 роки, побут поступово налагоджується, нехай і в орендованій квартирі. У нас не буває сварок, ну, через дрібниці сперечаємося, звичайно.

Так вийшло, що працюємо ми разом. Таким чином, не розлучаємося цілодобово: разом вдома, в дорозі на роботу, ходимо на обід, після роботи їдемо в кафе, кіно чи по магазинах. Навіть до батьків на вихідні і свята разом, тому що вони живуть в одному дворі, але різних під’їздах. Ми ходили в одну школу, разом вчилися в універі, в одній групі.

Нам було добре разом! Правда, кумасі з цеху посміювалися, що ми як наручниками один до одного прикуті, ніби покарання обом, але чому?

Ось уже майже місяць як чоловіка перевели на іншу ділянку, вони працюють у 2 зміни і графіки наші перестали збігатися. То я раніше на роботу піду, то він увечері затримується на підробіток. Я відразу відчула – щось не те. Його як підмінили. Чоловік уже двічі виїжджав на вихідних з чоловіками. А я нудьгувала сама. Комусь всією зміною допомагали з переїздом, а потім поїхали на риболовлю без дружин. Він віддаляється, стає чужим. Раніше ми разом придумували вечерю, а зараз став сам приносити продукти і готувати, навіть не запитавши, хочу я це м’ясо чи ні!

Я його втрачаю, ми вже не дивимося разом серіали вечорами. А вчора мовчки відніс в магазин кросівки, що я йому купила і обміняв на інші, прості і чорні, але я знаю – це не його смак! Це якийсь протест, але він не сперечається, нічого не доводить, а просто вперто робить по-своєму. Він більше не одягає наші однакові футболки, де написано, що він мій, а я його. Що з ним? У нього з’явилася інша?

Не треба говорити, що це йому набридло. Тут щось інше. Коли я підвернула ногу, він так дбайливо доглядав за мною і був такий же, як раніше, ми знову не розлучалися.

Я вже подумала, що все повернулося, але сьогодні дізналася, що він погодився на перевід в інше місто, там наше підприємство відкриває філію, потрібно встановити обладнання. Нехай це на місяць, а у вихідні вдома, але він навіть не порадився зі мною! Що відбувається, боюся запитати його прямо, а якщо почую найстрашніше? Може досвідчені в сімейному житті люди мені підкажуть – це нормально чи пора бити на сполох.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!