Ми з чоловіком одружені вже 4 роки. жити з батьками нам не хотілось, а тому ми знімали квартиру та мріяли про власне житло.

Це була наша перша квартира. Ми були дуже раді, що змогли купити її. Нехай навіть і однокімнатна, зате своя власна. Кочувати по квартирах, та ще з маленькою дитиною, ми просто втомилися, а тут підвернувся такий хороший варіант, та за такі смішні гроші. Ми, звісно, поцікавилися, чому так дешево, але господарі сказали, що переїжджають в інше місто і часу довго продавати у них просто немає. Ми відчули себе просто щасливчиками, ні іпотеки, ні кредиту. Гроші ми накопичили, та батьки допомогли.

У квартирі був зроблений хороший ремонт, навіть кухня залишилася. Ми тільки поставили нові вхідні двері, дорогі, зі звукоізоляцією. Дня три ми жили спокійно, на четвертий день я залишилася зі своєю п’ятимісячною донькою одна, чоловік працював позмінно. Вночі о четвертій годині мене розбудив стукіт у двері, та не просто стукіт, наші двері практично зривали з петель.

Я, звісно, злякалася, який громила ломиться до нас, подивившись у вічко я побачила худеньку бабусю! Я, набравшись сміливості, відкрила, ну раптом що сталося. А вона як закричить:

– Що ви всю ніч тупотите і тупотите, спати мені не даєте!

Я їй і кажу, та ви що ми вже спимо давно! Але ж і правда я спала, та й п’ятимісячна донька яка навіть ще не ходить, навряд чи тупала!

-Ти, що з мене дурну надумала робити? Ну я тобі покажу! – з цими словами бабуся пішла.

На наступний день я вирішила погуляти з донечкою. Вийшла з дверей і послизнулась. Це добре, що я коляску завжди вперед викочують, потім за дочкою бігу. Вдарилася я не боляче, якось за коляску вхопилася. Поруч з дверима все було намазано якимось жиром чи олією. Я повернулася, розвела засіб для миття посуду і почала змивати жир, вийшла сусідка навпроти й каже:

– Ну що, тепер вона вас виживати вирішила, Іваничуків вижила, тепер і від вас позбудеться!

Я навіть не зрозуміла спочатку про що мова і питаю:

– А хто нас виживати буде?

– Так ваша сусідка знизу, божевільна стара.

– Так давайте скаргу спільну напишемо! – кажу я сусідці.

– Тобі треба ти й пиши, а до нас вона не лізе, а то теж доведеться задешево житло продавати! – з цими словами жінка пішла.

Але тепер я зрозуміла, чому квартира так дешево коштувала. Далі все стало ще гірше, вона нам закрасила наші коричневі двері білою фарбою, емаллю, особливо старанно зафарбовувала вічко. Потім запхала щось в замкову щілину, що ми навіть вийти з квартири не змогли.

Мої звернення до органів не дали ніяких результатів. Ну хто повірить, що такого більш-менш пристойного виду старенька, буде робити гидоти сусідам. Свідків немає, відео спостереження ми не ставили, тому що вкрадуть камеру і нікого не наздоженеш. І нам з чоловіком нічого не залишалося, як виставити квартиру на продаж.

Продали ми її швидко молода пара шукала житло для своєї матері, сказали, що з нею неможливо жити, що вона їх постійно пиляє. Ну тепер я думаю вона знайде спільну мову з нашою вже колишньою неадекватною сусідкою!

А ми купили двокімнатну квартиру, взяли кредит і купівлі вже дорогу квартиру, більше за дешевим житлом ми не ганяємося!

Джерело