Він виміняв телефон на подарунок для мами, втік з інтернату, щоб привітати неньку, а коли дістався до рідного дому, ледь стримав сльози

 

Макс досить дивно поводиться. Ось уже більше тижня він поринув у свої думки і на розпитування Юлі просто не реагує. В інтернаті не прийнято лізти один одному в душу, але ж Максим кращий друг! Дівчина потайки спостерігала за товаришем. Вчора він перемовлявся з якимись незнайомими хлопцями у дворі. Тривожні думки не покидали голову дівчини. Аби тільки нікуди не вліз. Можливо, він вирішив втекти?

З інтернату дуже часто хтось тікає й пізніше їх приводять з поліції. Але Саша не такий! Він би сказав їй. Ще вона бачила, як він тим же хлопцям віддав свій телефон, що ледь випросив у тітки минулого року на день народження. Серце дівчини стискалося від поганих передчуттів, але все, що вона могла, це просто спостерігати. Джерело

Максим давно зауважив, що непомітно вибратися з інтернату можна саме в цей час. Правда, в так званий батьківський день, справжні батьки в дитбудинок приходять рідко. Хіба що до малого Ярика приїжджають іноді мама з татом на “Мерседесі”. Привозять дорогі подарунки, іграшки, цукерки і новий одяг. Хлопчик потім ще довго роздаровує ці речі інтернатським, але ніхто не заздрить хлопцеві, який виявився непотрібним найріднішим людям в світі.

Саме сьогодні Макс зробить задумане! Юля про щось здогадується, але він не хоче її втягувати. Це може бути небезпечно. Після сніданку почнуть приїжджати родичі, і ніхто не помітить його відсутність. Напевно, навіть до вечора.

Хлопець прокрався до діри в паркані, виповз на вузьку дорогу, але не пішов по ній, а обігнув через чиїсь городи і ледь помітною стежкою попрямував до автобусної зупинки. Яка зараз година? Рука за звичкою ковзнула в кишеню, але замість кращого в світі телефону натрапила на той самий згорток. На мить Максима охопив сум, але хлопець рішуче прогнав цю думку. Треба поспішати!

– Куди це ти ? А як же я? Невже не міг хоча б попрощатися?

Від несподіванки Макс застиг на місці і здивовано глянув на захекану Юлю. Дівчина тремтіла і ледь не плакала

– Це не те, про що ти думаєш, – відповів хлопець збентежено.

– А що мені думати? Я бачила, як ти продав подарунок тітки! І як розмовляв з тими хлопцями! Ти хочеш мене залишити тут саму? – вигукнула Юля. В її очах читався відчай і Максим зрозумів, що треба було розповісти їй все одразу.

– Я не продав, а виміняв! Сьогодні у моєї мами день народження! Сорок років. Глянь! – Максим витяг з кишені невелику коробку, в якій лежали масивні срібні сережки.

– Яка краса! Ти їдеш до мами на день народження? Я думала ти просто вирішив втекти! Візьми мене з собою! – вигукнула Юля, переводячи погляд з пакунка на хлопця, який завжди був поруч. Вона навіть не подумала, що їй може влетіти так само, як йому, якщо їхнє зникнення помітять. Вони завжди все робили разом і тепер Юля теж не збиралася лишатись осторонь.

До обласного центру їхали довго, і Максим, насупившись, мовчав, спостерігаючи, як залишаються позаду дерева та будинки. Дівчина теж притихла. По приїзді трохи поблукали, поки знайшли потрібну квартиру. Все ж, він дуже давно тут не був. Аби тільки була вдома..

– Мама! – Максим заглянув у відчинені двері.

– Свєта! Прокидайся. До тебе гості. – роздався п’яний чоловічий голос.

– Не забув синок про ювілей! Та прийди в себе! – весела компанія кричала навколо жінки. Хтось тряс Світлану за плече.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩