«КУДИ ЇЙ ТЕПЕР – З ДВОМА ДІТЬМИ? ДІВЧАТАМ МОЛОДИМ ВАЖКО ЗНАЙТИ ЧОЛОВІКА, А ЇЙ З ТАКИМ «ПРИДАНИМ» І ПОГОТІВ», – ГОВОРИЛИ ЗНАЙОМІ, КОЛИ ВІД ЖЕНІ ПІШОВ ЧОЛОВІК. ЯКОСЬ ЖІНКА КУПИЛА НОВИЙ ХОЛОДИЛЬНИК. ПІСЛЯ ОБІДУ ЧЕКАЛА, КОЛИ ЙОГО ПРИВЕЗУТЬ. СЕРЕД ВАНТАЖНИКІВ БУВ ВАДИМ. – МАМО, ТИ ЙОМУ ДУЖЕ СПОДОБАЛАСЯ, Я БАЧИЛА, ЯК ВІН НА ТЕБЕ ДИВИВСЯ, – СКАЗАЛА ДОНЬКА І З ТОГО ЧАСУ ПОЧАЛАСЯ ЇХНЯ ІСТОРІЯ
Щасливий випадок…
Моя сусідка Женя знову залишилася одна. Не в тому розумінні, що одна-однісінька на білому світі, а в тому, що черговий покинув її. Зате двоє діток з нею: доньці Василині десять років, синові Іванові – п’ять.
Діти від різних батьків; два рази моя сусідка була одружена офіційно: було весілля з букетами на машині, біла сукня і гості. Від першого чоловіка дочка. Прожили разом два роки, розійшлися. Женька говорила, що не зійшлися характером, що поквапилася з заміжжям.
Потім зустріла Віталія, рік зустрічалася; начебто ось він – справжній, на все життя. Народився син Іван. Три роки прожили, потім – розлучення. На перший погляд, все добре було у них. Але виявилося, Віталій гуляв. Женька на перший раз пробачила. Історія повторилася, – розійшлися.
Знайомі говорили: «Куди тепер їй – з двома дітьми? Дівчатам молодим важко знайти чоловіка, а їй з таким «приданим» і поготів».
Але Женька не впадала у відчай: сміливо реєструвалася в соц.мережах, ходила на зустрічі, закохувалася, розчаровувалася, потім знову закохувалася, – загалом, не впадала у відчай.
Після офіційного заміжжя Женька три рази сходилася. На перший погляд, чоловіки видні, освічені, модно одягнені. Але, як тільки під одним дахом починали жити – то одразу знаходився у ньому ґандж.
Вигнала вона його і сказала: «Більше заміж не вийду». Діти є, квартира є, робота є – й добре».
Підростала донька Василина і частенько говорила мамі, щоб шукала для неї татка. Женька сміялася, обнімала дочку і говорила, що їм і так добре. Але Василина вдивлялася в будь-якого знайомого чоловіка, а потім мріяла, що, можливо, як раз дядько Діма або дядько Роман буде чоловіком її мамі, а їм з Іваном – батьком.
Так минув рік. Женька як і раніше була одна. Навесні затіяла ремонт, а після ремонту купила новий холодильник. Після обіду чекала, коли привезуть з супермаркету нову річ.
Вантажники занесли холодильник, поставили. Василина крутилася поруч. Один з вантажників – невисокий, середніх років чоловік, вже лисуватий – дуже старанно встановлював холодильник. Василина, жвава на ромову, розговорилася з ним.
За якихось п’ять хвилин вона з’ясувала, що звуть вантажника Вадим, що він розлучений, що у нього росте син – ровесник Василини.
Коли вантажники пішли, то Василинка сказала Женьці:
– Мамо, виходь за нього заміж!
– За кого?! – розгубилася Женька.
– За Вадима, вантажника.
– Фантазерко ти моя! – розсміялася Женька. – Не дарма в тебе ім’я казкове, ось і придумуєш різні історії.
– Він хороший, мамо! Я знаю! – Наполягала дочка.
– Але ми ж його не знаємо зовсім. І він нас теж не знає.
– Але ти йому сподобалася, я бачила, як він на тебе дивився. І дітей він теж любить, за сином сумує.
Женька обняла доньку і заплакала, потім непомітно витерла непрохану сльозу. Вантажник Вадим не був красенем, точніше сказати, виглядав якось непримітно. Але було щось у його погляді добре, що розуміє.
– Ну, і як ми його тепер знайдемо? – запитала Женя дочку. – Не шукати ж його в магазині.
– У магазині він тільки підробляє, а працює Вадим в майстерні – він лагодить чайники, праски, пилососи, – радісно повідомила Василина. А майстерня ось тут за рогом.
***
Можна було б все це прийняти за дитячий лепет, за несерйозну розмову. Женя так і вчинила. Ні в яку майстерню вона йти не збиралася, тому що навіть не уявляла, що скаже чужому чоловікові, та й нав’язуватися комусь було не в її правилах.
Минуло три місяці, історія ця забулася. Але зламалася якось праска і Женька, вирішивши спробувати полагодити; заглянула в першу-ліпшу майстерню. Вадим її одразу впізнав. Праску він їй полагодив, заодно і познайомилися.
Але навіть після знайомства Женька не збиралася заміж за Вадима. А ось він був налаштований серйозно. Зробив їй крок назустріч – запросив в боулінг. Женька погодилася. Потім запросив разом з дітьми на пікнік. А потім … Загалом, почали жити разом.
Вадим виявився хорошим майстром по ремонту побутової техніки, а вантажник – це його підробіток. І тепер всі сусіди знають, до кого звертатися за допомогою, якщо праска зламалася. Женька з Вадимом поки не розписуються, мабуть бояться обоє помилитися.
Але судячи з того, як Вадим відноситься до дітей, вже можна робити висновки, що все в цій сім’ї буде добре. Завдяки випадку, яким іноді варто скористатися.
Фото ілюстравне, з вільних джерел.