Моїм найбільшим прощенням була невірність чоловіка. Лише пізніше я зрозуміла, що прощати не означає залишатися в стані, який мене не влаштовує, а що це шанс на зміни.

Юра був у хорошій спортивній формі, як і я. Ми зустрілися в одному фітнес-центрі. Ми обоє були великими шанувальниками цього виду спорту. Ми займалися разом, через деякий час ми жили разом, а через кілька років до нас приєдналася і донечка Ніна.

Хоча спорт був моєю любов’ю, материнство було місією. Я була не такою, як сучасні мами, які “купалися” в своїх дітях. Я просто її любила. Я сповна насолоджувалася своєю новою роллю. Хоча Юра пропонував бути з малою, поки я збігаю до спортзалу. Я воліла гуляти з коляскою. Наші стосунки мали свою першу невелику кризу, яку ми легко подолали. Юра розумів, що у мене трохи інші пріоритети, і він більше не змушував мене займатися.

З тих пір у нас було кілька криз, як і в кожній сімейній парі. Однак у нас все вийшло разом, і наш зв’язок з Юрою був ще міцнішим. Велика криза настала, коли Ніна пішла в перший клас. На той момент ми з чоловіком мали свій фітнес-центр.

Через два місяці я дізналася, що Юра зустрічається з дівчинкою-тренером. У неї також була сім’я. Спершу я не хотіла в це вірити, але правда таки відкрила мені очі. Я не поспішала скандалити. Я все ж надіялась, що чоловік одумається, адже у нас маленька дитина.

Час минав, а Юра все віддалявся від мене, тоді то я й не витримала, і попросила розлучення. Але, як тільки його коханка дізналася, що Юра, через неї хоче розлучатися, вона налякалася. Такого повороту подій вона не очікувала. І їх роман – розвалився.

Чоловік хотів повернутися і благав про другий шанс. Я йому дала, пробачила і думала, що все поступово повернеться до звичного.

Ми жили так роками, пліч-о-пліч. Мій чоловік був уважний, я бачила, що він шкодує про скоєне. Однак мої почуття до Юри з часом змінилися. Він мені все ще подобався, але це була вже не та любов, до якої ми звикли. Звичайно, його зрада також зіграла свою роль у цьому, але я думаю, що навіть без цього наші стосунки з часом зникли б. Колись, здебільшого, саме я дбала про стосунки, романтику… Але тепер це мене вже не наповнювало.

Одного разу я сказала Юрі, що даю йому свободу. Він дивився на мене, майже не дихаючи. Він розумів, що я хочу розлучення, але він не знав, чому. Я пояснила йому, що почуваю. Я не хотіла більше терпіти. У нас був спільний бізнес. Третього в ньому не було. Я щойно зрозуміла, що наші стосунки вже більш дружні. Мені було приємніше повертатися в квартиру, коли його там не було.

З часом Юра зізнався, що я мала рацію.

– Так буде краще нам обом.

Ось так ми працюємо донині, і ми обоє задоволені. Ми допомагаємо одне одному, але окрім спільного ведення бізнесу і донечки, у кожного є своє життя, про яке ми говоримо під час спільної вечері.

Для багатьох наших знайомих таке співіснування незрозуміле. Інші більш чесні, скажуть, що вони прожили зі своїм партнером так кілька років, але у них не вистачило мужності зробити так, як ми.

Шкодую лише про те, що коли дізналася про зраду Юри – не розлучилася негайно.

Тоді я все ще мала б шанс когось знайти і розпочати з ним нове життя. Зараз я щаслива з донечкою.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – tapetus

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

Джерело