Свекруха придумала свій план, а нас про нього не попередила. Ми з чоловіком і двома дітьми живемо в трикімнатній квартирі. Купили її самостійно. Перед Новим роком в гості приїхала свекруха. Привезла з собою купу гостинців. За матеріалами

Вона хороша жінка, але занадто галаслива. Відносини у нас нейтральні – вона мене не чіпає, а я її. Жінка допомагала нам з організацією свята. Але свято закінчилося, а свекруха залишилася. І начебто все добре, але якось незатишно.

Це відчуття переслідує всіх вдома. Ходити в будь-чому не виходить. Плюс у неї свої харчові примхи. Я розумію, що вона хоче допомогти, але є одне, але. Не все, що вона готує корисне для дітей. І всі речі в квартирі вже натягнули запаху смаженого.

Запитати коли вона поїде не виходить, не чужа ж людина. Однак, молодший син все ж не втримався:

“Бабусю, а коли ти вже поїдеш? Нам усім тут тісно.”

Ми з чоловіком оніміли, але свекруха лише пожартувала, що вона тут довго сидіти не буде. Але хлопчик сказав це таким тоном, що всі зрозуміли – присутність бабусі всім вже порядком набридла.

Якось задзвонив телефон. Дзвонив сусід свекрухи. Власне її він і шукав. Чоловік сказав, що для неї лист, але куди його дівати він не знає. І в будинку залишати немає сенсу, власники то нові. Я була шокована і розповіла про це чоловікові.

“Які ще нові власники” – здивувався чоловік.

З’ясувалося, що свій будинок в селі свекруха продала, і не за безцінь. Ділянка, на які стояв будинок, дуже сподобалася одному, далеко не бідному, чоловікові і на винагороду він не поскупився. Не довго думаючи, свекруха погодилася. Виручені кошти вона поклала в банк під хороші відсотки. Вона вирішила, що буде жити у нас. Свекруха дуже радісно і з ентузіазмом розповідала нам про цей свій план. Сказала навіть, що з цього дня вона  готуватиме на всіх. Так чи інакше, а дві господині на кухні не помістяться.

Нашому здивуванню не було меж. Вона ще зовсім молода. Тим більше, ми давно живемо окремо, у нас свої правила і нам так комфортно. Принаймні було. Ми з нею в хороших відносинах, чоловік її дуже цінує, завжди з усім допомагає, але жити з нею в подальшому – відмовляємося.

Ми намагалися їй пояснити, що на виручені від продажу кошти вона може купити собі досить пристойну квартиру.

Але не тут то було. Свекруха сказала, що гроші залишаться в банку і ніхто не зможе вплинути на її рішення. Якою би впертою вона не була, але виселити її на вулицю ми теж не маємо права. Сподіваємося, вона з часом сама передумає жити з нами і скоро з’їде.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.