Рідні сестри.  «Сестра … вона завжди була улюбленою і єдиною рідною душею для мене на цьому світі. Після втрати наших батьків, ми поклялися у всьому допомагати один одному і бути завжди один для одного опорою. За матеріалами

У мене була сім’я, але син виріс і переїхав в столицю, а я залишилася, потім було розлучення з чоловіком і мені зовсім не було куди піти.

Сестра запропонувала мені пожити в своїй квартирі, тому що вона вдома практично не буває, спочатку поїхала на заробітки в Італію, а потім там за італійця і заміж вийшла.

Я втратила не тільки будинок, але і роботу, бо працювала в фірмі колишнього чоловіка. Нову роботу було знайти складно, перший час жила на накопичення, потім влаштувалася покоївкою. На той час я вже 2 роки жила на квартирі сестри.

І ось перед своїм черговим від’їздом за кордон, сестра мені поставила умову – до наступного місяця звільнити квартиру, тому що вона буде її здавати подобово туристам, навіть з ріелтором вона вже домовилася.

Я була в ступорі, змогла сказати лише одне слово: «Добре». У мене стояв клубок у горлі.

Я просто дивилася у слід сестрі, яка з валізою в дверях щось говорила мені про оплату комунальних за цей місяць, я навіть не могла зосередитися на її словах.

У моїй голові крутилася тільки одна думка – куди мені піти. Я почала шукати варіанти, але все було марно. Пройшов майже місяць, коли пізно ввечері пролунав дзвінок у двері.

Прийшла дівчина, представилася ріелтором і попросила звільнити квартиру, тому що вночі заїдуть квартиранти. Я намагалася пояснити, що йти мені нікуди, що сестра мене не попередила, що сьогодні мені потрібно з’їхати і т.д. Але розмова була марною.

Я намагалася додзвонитися до сестри, але не змогла

Я взяла речі, і вийшла з валізою на вулицю. Першу ніч я спала на дитячому майданчику у дворі. Вранці сестра написала мені смс: «Вибач, що так вийшло, сподіваюся ти вже знайшла де жити. Цілую.»

Ні, це було не просто неприємно, від цієї смс просто на частини розривалося серце. За що так вона зі мною? Вигнала рідну сестру з квартири, щоб здавати її туристам.

Як шкода, що гроші тепер стали дорожчими, ніж відносини між людьми.

Зараз я знайшла роботу в іншому готелі, тут мені виділили кімнатку, живу як мишка в банку, нікому не заважаю і нікому не скаржуся. Прикро, тільки, що сестра так і не попросила вибачення за ту історію.

Зараз вона як ні в чому не бувало дзвонить і питає як мої справи. Для всіх у мене одна відповідь: «У мене все добре, тільки ось світ зіпсувався до невпізнання.»

***

Читаючи такі історії, так і хочеться сказати: – Люди, будьте добрішими! Озирніться, згадайте, якщо раптом ви когось образили, можливо, зараз саме час попросити вибачення, поки не пізно!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.