Для розлуки в сім’ї можуть бути різні приводи. Ми з Романом разом живемо тільки 2 роки. Сім’я у нас молода, дітей поки вирішили не народжувати. Я працюю в банку, а чоловік вчиться ще. Вищу освіту отримує, а вечорами підробляє фрілансером. Разом проводимо мало часу, тому не до дітей поки, але весь час розмовляємо про малюка, що ми будемо йому купувати, куди водити, як виховувати.

І ось, моя щасливе життя мало не впала відразу. А вся справа в тому, що я вирішила випрати джинсову куртку чоловіка.

Цим я і зайнялася і була дуже здивована, коли в потаємній кишені Роминої куртки виявила пристойну суму грошей.

Відразу згадала, як показувала чоловікові вподобану шубку в бутіку, а він сказав, що в цьому році ми не зможемо собі такого дозволити, адже комунальні витрати зросли, йому минулого місяця довелося комп’ютер новий купити в кредит для роботи, у старого процесор полетів.

Мені стало тоді дуже прикро, але джинсовку я повісила в шафу, не стирання, разом з усім її вмістом.

Чекала приходу чоловіка з університету в розгублених почуттях. Хотілося висловити всі підозри і претензії, запитати, чому не довіряє і не зібрався, таким чином, від мене втекти.

Ділити нам нема чого. Живемо в орендованій квартирі, кредит Рома на себе оформляв, так не потрібен мені комп’ютер, в смартфоні є все необхідне.

Але чоловік прийшов додому усміхнений, з продуктами, обняв мене, випив кави і пішов робити чергове термінове замовлення. Навіть не помітив мого настрою.

Грім грянув тільки через тиждень після знахідки. Наші спільні друзі запросили нас на дачу на вихідні. Передбачалася лазня, велика компанія, випивка і багатий стіл, на який ясна річ потрібно було скинутися.

Я так втомилася на роботі, що зраділа можливості відволіктися, але Ромка сказав, що ми не поїдемо, бо грошей немає.

Тут-то мене і понесло. Чи то втома накопичилася, а може невисловлена ​​образа, але кинула ту саму джинсовку прямо в його гарне неголене обличчя.

Чоловік в шоці від моєї знахідки ніби остовпів, стиснув тільки щелепи і відвернувся. Я поїхала до батьків, взяла тільки сумку з телефоном та грошима.

Два тижні ми один одного бойкотували. Я вже вирішила що потрібно розлучатися, раз не любить. А чоловік приїхав. Зайшов, мовчки в будинок, поцілував маму і пройшов в мою кімнату.

Тоді я і дізналася, що у Роми проблеми. У дитинстві він перехворів чимось неприємним. У нього може не бути дітей, але він дуже їх хоче. Зізнатися мені боявся, ось і збирав гроші потайки на лікування.

Лікарі сказали, що шанс є. Ми помирилися, а я тільки після зрозуміла, що своїм недовірою, мало не зруйнувала нашу сім’ю.