Днями спостерігала картину: в під’їзді між поверхами з коляскою спускається молода мати. Її обганяє сусід – чоловік років тридцяти. Вона його гукає:

– Молода людина!

«Молода людина» обертається:

– Жінко! Ваша дитина – це ваші проблеми. Самі спускайте свою коляску або свого чоловіка попросіть. Я вам не зобов’язаний коляски тягати. Заберуться на п’ятий поверх, а потім носи їм!

І все це з роздратуванням. І пішов. Я підійшла до неї і запропонувала допомогти з коляскою, але вона посміхнулася:

– Не треба.

Потім легко і швидко спустила коляску і наостанок пояснила:

– Взагалі-то я хотіла йому сказати, що у нього гаманець випав, але, знаєте … Нехай він там і лежить.

Ось хоч у6uйте, не змогла не погодитися.