Ми живемо з батьками чоловіка, працюємо і збираємо на квартиру в обласному центрі. Недавно купили машину, щоб з села в райцентр їздити не роботу зручніше, бо маршрутки зовсім погано ходять. Свекрам це не сподобалося, мовляв, дозволили собі розкіш. І свекруха почала вимагати з нас гроші, щоб ми самі повністю за комуналку платили
Ми живемо з батьками чоловіка, працюємо і збираємо на квартиру в обласному центрі. Недавно купили машину, щоб з села в райцентр їздити не роботу зручніше, бо маршрутки зовсім погано ходять. Свекрам це не сподобалося, мовляв, дозволили собі розкіш. І свекруха почала вимагати з нас гроші, щоб ми самі повністю за комуналку платили.
Свого житла у нас з чоловіком немає, грошей, подарованих на весілля, вистачило, щоб віддати борги за те ж весіллі і зняти в райцентрі на рік квартиру. Але потім ми дізналися, що чекаємо синочка, і свекри самі покликали нас жити до себе в село.
Тут ми народили малого, живемо вже чотири роки. Назарчик в дитсадок пішов, я вийшла на роботу з декрету, почали потрошку відкладати і заощаджувати гроші. Звичайно, ми практично харчуємося за рахунок свекрів, але ми в селі, свій город, сад, кури-качки. А якби ж ми ще відкладали?
Недавно купили машину, щоб з села в райцентр їздити не роботу зручніше, бо маршрутки зовсім погано ходять, це була необхідність. Свекрам це не сподобалося, мовляв, дозволили собі розкіш. І свекруха почала вимагати з нас гроші, щоб ми самі повністю за комуналку платили.
Чоловік мій погоджується, а я проти: як же ми тоді заощаджувати будемо?
Підозрюю, що він вже тихенько дає матері гроші, бо не хоче з ними сваритися. Але своє житло нам з таким розкладом не світить ще довго…
Автор – Олена К.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без згоди автора суворо заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!