Коли я стала дружиною, я витрачала як мінімум 16 годин в день, спостерігаючи за тим, щоб все було чисто, на випадок, якщо ”хтось прийде до мене”, але потім після слів своєї бабусі, я звернула увагу, що всі ті, для кого я так старалася бути “зразковою господинею” дуже зайняті.

Вони гуляють, відпочивають, веселяться працюючи і радіють життю нікому нічого не пояснюючи!. А я вся в “- А якщо раптом з’явиться хтось?”…

Я раптом зрозуміла, що і я не зобов’язана нікому пояснювати свою домашню ситуацію.

Людям не цікаво, чим я займаюся вдома весь день.

Люди дозволяють собі відпочивати, веселитися і радіти життю.

Життя коротке, насолоджуйся!

Витреш пил… при необхідності.

Важливіше – встигати намалювати картину або написати вірш, погладити кота або погратися зі своєю собакою, прогулятися в задоволення або провідати друга, приготувати щось вишукане і смачне, полити улюблені рослини…

Даруй собі вільний час, щоб позасмагати на пляжі або піднятися в гори, грайся з дітьми, слухай музику, читай книги, цікався і насолоджуйся життям.

Пил при необхідності… тому що життя продовжується на вулиці.

І цей день ніколи не повернеться!

Пам’ятай, що поки ти ще молода, є багато речей, які ти можеш з легкістю зробити зараз, які буде не так просто зробити в зрілому віці.

І коли ти підеш, а ми всі коли-небудь підемо, ти врешті-решт, теж станеш пилом!

І ніхто не згадає, скільки чого ти драїла і як часто бігала з ганчіркою по дому, зате згадають твою посмішку, променистість твоїх очей, подаровану безкорисливу дружбу, радість і те, чого ти незримо вчила мудрістю свого життя…

Автор: МАРІЯ ВОЗНЯК.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.