Володимир з дружиною прожив у шлюбі 30 років. Жили непогано в матеріальному плані: дім – повна чаша, трьох дітей забезпечили житлом, кожному по квартирі, самі їздили на хороших авто.

І ось, в одному зі скандалів промайнуло слово “розлучення”. Дружина зібралася і пішла в одну з куплених квартир. Пішла і не повертається. Тиждень, два, місяць – а вона не приходить

Були днями з чоловіком у хорошого знайомого нашої сім’ї, Володимира. Історія не радісна.

Прожили з дружиною 30 років. Звичайно все було: і горе, і радість, і скандали, і щастя. Жили непогано в матеріальному плані, дім – повна чаша, трьох дітей забезпечили житлом, кожному по квартирі, самі їздили на хороших авто.

І ось, в одному зі скандалів промайнуло слово “розлучення”. Скажу відразу що ні чоловік, ні дружина не були святими. Зради були присутні з обох сторін. Загалом, дружина зібралася і пішла в одну з куплених квартир.

Пішла і не повертається. Тиждень, два, місяць – і з вибаченнями не приходить.

Та ще й на розлучення подала. Діти залишилися з батьком, молодшому синові 12 років всього було. Чоловік, звичайно наляканий. Очікував, що все буде як завжди, а тут.

Три роки минуло. Розлучення відбулося. Дружина продала свою дорогу машину, купила квартиру, зробила ремонт, вже і чоловіка собі знайшла, в загальному добре все у неї.

Чоловік відсудив молодшого сина, син живе з ним і мама платить йому аліменти. Два старших з нею не спілкуються і, напевно, у них є на це причини.

А зокрема, мама вирішила що чоловікові і дітям багато залишилося і вирішила все ділити, вона подала заяву про розподіл майна пів року тому.

Все що разом створювали для дітей зараз на кону, діти засмучені, тато сердитий (він реально хороший батько).

Ось так буває. 30 років шлюбу, ніхто не очікував такого кінця.

Хоча я особисто думаю, що вони помиряться, не знаю чому так думаю, але ж вони хороша родина, ще й дітки у них є.