Не знаю, чим керувались батьки, коли вибирали для мене ім’я. Мені з ним було дуже не просто, але останнім часом все змінилося.

Мене звати Квітослава, і мені сильно не подобалось моє ім’я. В районі, де я жила, не було жодної дівчини з таким ім’ям. Я пояснювала це собі тим, що інші батьки ніколи б не погодились так назвати свою донечку. Мене не заспокоював і той факт, що насправді мене назвали в честь бабусі Квітки.

У підлітковому віці я навіть серйозно задумувалась, що як тільки це буде можливо, я одразу зміню своє ім’я.

Я заздрила однокласникам за їхні звичні імена. Всі вони були кращими ніж моє. Іванка, Оленка, Катруся, Вероніка, Галинка… Однак було цікаво, що в будь-який час на тему “Тобі подобається твоє ім’я?”, всі Іванки, Оленки та Ганусі відповідали мені так само, що ніколи б в житті не назвали так своїх дітей.

Сьогодні, спостерігаючи за іменами, які батьки дають своїм дітям, я розумію, що мені, як Квітославі (або Квітці, як мене називає мій коханий чоловік), дуже пощастило. Принаймні, я нікому не повинна пояснювати по декілька разів, як пишеться моє ім’я.

На відміну, наприклад, від моїх сусідів, які нещодавно назвали доньку Йохана-Клавдія – мені ще дуже пощастило. Не уявляю як вона буде при знайомстві вимовляти своє ім’я. Думаю, що з першого разу ніхто й не зрозуміє.

І таких назв зараз дуже багато. Цікаво чим думають батьки, коли дають такі незвичні імена своїм чадам.

Але хто знає, можливо, я помиляюся, і моя думка відстала і давно застаріла. Можливо, всі Йохани-Клавдії та інші, тому подібні, будуть щасливі.  Я тільки за. Дай Бог!

Як у вас справи щодо вашого імені? Вам воно подобається чи доводилось звикати? А що ви думаєте про сучасні імена? Чи є у вас знайомі чи родичі, хто має справді особливе та унікальне ім’я?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – wallpapers-fenix

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

Джерело