Другий батько.  Нещодавно я почула дивно теплу історію від своєї співробітниці Дарини. Батьки Дарини розлучилися коли дівчинці було півтора рочки. За матеріалами

Мама її, на той момент сама ще дуже молода, забрала доньку до своїх батьків. Поки мама вчилася і працювала, за малятком наглядала вся численна рідня. Допомагали всім світом, як то кажуть.

Батько Дарини перший час відвідував її, але потім благополучно забув про свої обов’язки перед дочкою.

Коли Даринці виповнилося три рочки, її рідна тітка, сестра мами, вирішила виходити заміж.

І так вийшло, що наречений тітки виявився тезкою батька Дарини. Призначили день, коли наречений прийде знайомитися з ріднею нареченої. Природно, розмов тільки про цю подію, і у всіх на вустах «Андрій, Андрій».

А Даринка все чує і чекає. Вечір, відкриваються двері, входить жених тітки. А дитина з криком «татко!» кидається до нього на шию. Німа сцена. Ім’я свого батька вона знала, мати завжди його тільки по імені називала і відповідно спрацювала дитяча логіка – раз Андрій значить тато!

Хлопчина не розгубився, обняв дівчину, розсміявся і став з нею розмовляти, розпитувати. Хоча інший на його місці міг би і вийти назад в двері.

Тітки Дарини і Андрій одружилися, народили діточок, живуть досі в шлюбі. Андрій відвідував шкільні заходи Даринки, танцював з нею на випускному, вболівав за неї під час вступу до ВНЗ і плакав на весіллі.

А ще Дарина сміється і розповідає, що коли у нього питають скільки дітей, він показує на своїх двох і каже є ще «старша доча». Ось такі бувають чоловіки.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.