ОСТАННІМ ЧАСОМ СЕСТРА ЧОЛОВІКА ЧАСТО ЗАХОДИЛА ДО НАС В ГОСТІ: ТО ОБІДАЛА, ТО ВЕЧЕРЯЛА У НАС. І ХОЧА Б РАЗ ПРИНЕСЛА ЩОСЬ ДИТИНІ, ЗА ВЕСЬ ЧАС ЖОДНОГО РАЗУ, НІ ІГРАШКИ НЕ ПОДАРУВАЛА, НІ ЦУКЕРКИ! А НЕЩОДАВНО ВІД БАБУСІ МЕНІ ДІСТАЛАСЯ КВАРТИРА, ТОГО ДНЯ СЕСТРА БУЛА У НАС, ВОНА ДОВГО МОВЧАЛА, А ПОТІМ ВИДАЛА ТАКЕ, ЩО МИ З ЧОЛОВІКОМ ЛИШ ПЕРЕГЛЯНУЛИСЯ
Останнім часом сестра чоловіка часто заходила до нас в гості: то обідала, то вечеряла у нас. І хоча б раз принесла щось дитині, за весь час жодного разу, ні іграшки не подарувала, ні цукерки! А нещодавно від бабусі мені дісталася квартира, того дня сестра була у нас, вона довго мовчала, а потім видала таке, що ми з чоловіком лиш переглянулися. Про квартиру ми мріяли дуже давно. Довго жили на орендованих квартирах, але коли воно чуже, то воно не твоє. І ось нарешті збулась наша мрія. Хоч квартира і маленька, але вона наша.
Ми з чоловіком з величезним зусиллям купили однокімнатну квартиру в кредит. Грошей вкрай не вистачало. Тому чоловік підробляв ще таксистом вечорами, а я шила на замовлення. За матеріалами
Через два роки у нас з’явилася дитина. І стало зовсім тісно. Ледве як ми могли виплачувати щомісячний платіж по кредиту. Декретних грошей зовсім не вистачало.
А тут ще й сестра чоловіка постійно заходила в гості, то обідала, то вечеряла у нас. І хоча б раз принесла щось дитині, за весь час жодного разу, а ні іграшки не подарувала, а ні цукерки!
Вона молодша на шість років за чоловіка, тільки-тільки закінчила інститут, працювала в банку. Звикла вона, що їй, як молодшенькій, завжди діставалося все найкраще. Навіть у нас в гостях вона себе так вела. Могла з’їсти з торта крем зверху. І ніколи не залишала смачненького комусь ще. Завжди останнє було неначе спеціально для неї залишено.
Мене це дуже дратувало. Ну як можна бути такою егоїстичною в свої роки?
І тут не стало моєї старенької бабусі, їй вже було 93 роки. І її квартира дісталася в спадок мені. Квартира на другому кінці міста, в старому будинку, зате трикімнатна.
Вирішили ми з чоловіком продати її, як раз виплатили кредит за однокімнатну квартиру. А там можна було б подумати і про розширення площі.
Сидимо, обговорюємо це, а тут в гості приходить його сестра. Вона як почула, що ми збираємося продавати квартиру від моєї бабусі, посиділа мовчки, мабуть обдумуючи, хвилини дві, а потім каже:
– Там я буду жити! Навіщо продавати квартиру!
Ось це хитрість! І наївна простота в додачу. Ми з чоловіком тільки з подивом переглянулися. Такої наглості ми навіть від неї не очікували.
Квартиру ми продали і сестрі нічого не дісталося.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.