Так минуло 7 років. І якось увечері пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв мій колишній чоловік. Я була здивована. За стільки років я його побачила вперше. Він постарів, з’явилася сивина і погляд був якийсь сумний. Я запросила його ввійти. Він зайшов в коридор і став на коліна

Проживши з чоловіком 10 років, ми розлучилися. На жаль народити дитину у нас не вийшло. Це була одна із самих основних причин, чому ми розійшлися з чоловіком. Друга основна причина, це те, що він почав частенько випивати і став мені зраджувати. На розлучення я подала сама, але в душі я сподівалася, що чоловік одумається, перестане пити і повернеться до мене з вибаченнями. Цього не сталося. За матеріалами 

Він не довго сумував, пішов жити до однієї зі своїх коханок. Я дуже хвилювалась. На той момент часу мені було вже 38 років і знайти собі нового чоловіка для мене було вкрай важко. Так, я хотіла знову вийти заміж за гідного чоловіка. Мені не хотілося залишок життя провести на самоті і десь в глибині душі ще жила надія, що у мене з’явиться дитина.

На роботі я ходила сама не своя, все думала чи не поспішила я з розлученням. Наш начальник зауважив на мій стан і запропонував взяти відпустку,щоб куди-небудь з’їздити. Спочатку я була проти, але потім подумала, була не була і погодилася. На наступний день я вирушила в турагенство і взяла путівку до Італії.

Через 4 дні я вже сиділа в літаку. Подробиць писати не буду, перейду відразу до справи. Там я познайомилася з італійцем і у нас зав’язався роман. Ми розуміли один одного з пів слова, я розмовляла італійською бездоганно. Його звали Джино.

Він був вдівець і один виховував свою семирічну доньку. Так пролетіли всі 7 днів моєї путівки. Коли він проводжав мене, сказав, що буде дзвонити і писати мені, коли з’явиться вільний час він приїде. Я зробила вигляд, що вірю йому, але сама розуміла, що казці прийшов кінець.

Пройшов місяць. Він все рідше і рідше виходив на зв’язок і врешті-решт наше спілкування припинилося. І, о диво, я дізналася, що чекаю дитину.

Термін поставили 8 тижнів. Я була на сьомому небі від щастя. Розповідати йому про це я не збиралася, для себе вирішила, що виховаю дитину сама.

Нарешті в мене народився хлопчик. Я навіть не знаю як описати цю подію, я була щаслива. Вийти заміж я так і не змогла, але я була не сама. Зі мною був мій син. Мені було кому віддавати свою любов і турботу.

Так минуло 7 років. І якось увечері пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв мій колишній чоловік. Я була здивована. За стільки років я його побачила в перше. Він постарів, з’явилася сивина і погляд був якийсь сумний. Я запросила його ввійти. В ході бесіди, він став переді мною на коліна і попросив вибачення, він захотів знову повернутися до мене і сказав, що ми обидва самотні і щоб у нас було все, як раніше.

Я його давно пробачила і відповіла. Я не сама, у мене є син. Він здивувався і з очей у нього потекла сльоза. Я сказала, якщо ти ще хочеш повернутися, то я не проти. На наступний день він переїхав до мене. Сина він прийняв як свого рідного і він називає його татом. Минуло вже 15 років, скоро у нашого сина весілля, ми станемо бабусею і дідусем.

Ми пройшли через багато випробувань, але в підсумку все-одно ми разом.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.