Я одружена з найрозумнішим та красивим чоловіком на світі вже рівно 5 років. У нас є маленька дочка на ім’я Оксана. По суті я найщасливіша людина на світі, якби не одне але. Це мама мого чоловіка. Так, ті дівчата і жінки, у яких була така проблема в сім’ї, напевно мене зрозуміють і підтримають.

Мого чоловіка звуть Григорій. Коли ми з ним познайомилися все було добре. Його мама мене прийняла можна сказати з радістю. Ми з нею знайшли відразу спільну мову. Вона, звичайно, завжди була емоційною, але це було в міру. Коли я дізналася, що чекаю дитину, всі були щасливі. Всі носили мене буквально на руках, жаліли і плекали. Я ні в чому не мала потреби. У той час нам довелося переїхати в квартиру його матері і жили ми втрьох, я, чоловік і його мама. За матеріалами

Григорій з ранку і до вечора був на роботі. З його мамою мені доводилося проводити більшу частину часу. Наші непорозуміння почалися з побутових проблем. Думаю, що практично в кожній родині є проблеми з цього приводу.

Отже, поясню конкретніше, коли я починала готувати щось на кухні, його мама неодмінно стояла поруч і починала вказувати мені, що і як робити. Спочатку я не звертала на це увагу, але потім мене це почало дратувати.

Я намагалася пояснити свекрусі, що мені це не подобається, все було без толку. Далі ставало ще гірше, вона починала мені вказувати як мити посуд, мити підлогу, прибирати  і тому подібне. Я скаржилася чоловікові, просила, щоб ми переїхали і стали жити окремо, але він лише мовчав і просив почекати. Я так і робила. У нас народилася дочка, я думала, що всі проблеми підуть, але я помилялася. Все стало набагато гірше. Так вийшло, що після народження малятка, буквально через півроку з роботи звільнили Григорія. Мені було дуже важко, жили ми лише на пенсію свекрухи і на допомогу дитини. Свекруха стала теж змінюватися на очах, перестала мене контролювати, вчити мене що і як робити, вона стала більше часу присвячувати дитині і дала нам можливість самим вирішувати проблеми.

І ми їх вирішували. Я влаштувалася на роботу, Григорій теж знайшов нову роботу. Ми обоє тепер були з ранку і до вечора зайняті, а з дитиною сиділа моя свекруха. Через 4 роки нам вдалося зібрати грошей і ми купили нову окрему квартиру. Але коли ми переїжджали, ми взяли з собою і маму чоловіка. Нехай це звучить і смішно, але ми без неї вже не можемо. Я хочу сказати їй величезне дякую, що вона в той момент, коли у нас були проблеми підтримала і взяла на себе турботу про дитину, щоб ми змогли працювати.

Хочу сказати всім дівчатам і жінкам, у яких проблеми зі свекрухою, придивіться до неї, увійдіть в її становище і ви обов’язково зрозумієте і знайдете спільну мову зі своєю свекрухою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.