Проснувшись вночі, я почула, що чоловік розмовляє з якоюсь Людою. Згадала, як бабуся одного разу розповідала, що у сплячої людини можна запитати все, що завгодно, він розповість чисту правду. Тижнів зо два не спала, а потім чую: – Людо, поки переведу на рахунок десятку, Настю одягнеш до зими. Вранці не стала нічого запитувати. У телефоні знайшла контакт, записаний як Людмила оператор. Зателефонувала з його номера. Потрапила відразу до неї. Представилася дружиною

Посеред ночі прокинулася від того, що чоловік з кимось явно розмовляв. Коли підняла голову з подушки і придивилася, Саша лежав поруч, солодко сопучи. Подумала, що здалося або наснилося. Але не тут-то було. Заговорив, наче й не спить:

“Людо, поки переведу на рахунок десятку, Настю одягнеш до зими.”

Хіба мало, що може присниться. Іноді сама прокинуся і думаю до обіду про нічні пригоди. Але через кілька ночей все повторилося. У розмовах Саші була лише якась Люда і Настенька.

Згадала, як бабуся одного разу розповідала, що у сплячої людини можна запитати все, що завгодно, він розповість чисту правду. Вона так іноді жартувала з дідусем і завжди знала його нові місця для заначок. А дідусь не розумів, як вона вправно їх знаходить.

Тижнів зо два толком не спала. Чекала, коли ж Саша почне нічну сонну розмову. А він, як навмисне, мовчав. Уже й забула, але знову почула бурмотіння.

– Людо! Тазик неси! Дивись, скільки риби наловив! – видавив Саша.

– Несу. – пошепки відповіла. – Сашо, а ти мене любиш?

– Так.

– Скільки Насті років? – захотілося спочатку зрозуміти, хто така Настя.

– Чотири.

– Люда де?

– В будинку.

– У селі?

– Так.

Запитала, бо чоловік їздить постійно туди по роботі. Іноді затримується на об’єктах по кілька днів. А останній рік, здається, що більше там працює, а не у нас в місті.

Вранці не стала нічого питати. У телефоні знайшла контакт, записаний як Людмила оператор. Зателефонувала з його номера. Ну оператори так не відповідають на дзвінки. Потрапила одразу в ціль. Не стала ходити коло та навколо. Представилася дружиною, Людмила здивувалася, адже вона і не здогадувалася, що у Саші вже була і є сім’я.

Виявляється, Настя – це їх спільна дочка. Такі новини приголомшили. Не розуміла, як і реагувати. Довіряла ж все наше життя. Якби сам уві сні не проговорився б про другу сім’ю, то нічого б не знала. Жила б далі, збирала баночки в дорогу, відпирати робочий одяг і чекала, нудьгуючи.

Стан можна порівняти лише з повним переворотом всього, що я колись знала і відчувала.

Підняла тему сама. Виклала Саші все, як є і запропонувала шукати рішення. Цікаво було спостерігати за людиною, яка попалася. Так, саме цікаво.

– Сашо, нашим дітям не по чотири роки, як Настусі. Жити разом я вже не уявляю як. Одна справа, коли ти просто дивишся на сторону і зовсім інше – жінка з дитиною від тебе.

– Хочеш розлучитися?

– Ні дорогий. Спочатку переписуєш майно на наших дітей, а потім хоч розлучення, хоч просто йди. Як твоїй душі завгодно.

– Я подумаю.

– Думай, крокуючи до виходу.

Крізь низку сварок і претензій, Саша все ж оформив квартиру на дітей. Розлучення поки не отримали, в процесі. Знаю, що переїхав спочатку до Людмили, та й там щось не ладиться. Знайомі розповідали, що він уже кілька разів назад і від неї пішов.

Ех, добре було бабусі. Їй чоловік розповідав тільки про заначки. А у мене зовсім інша історія вийшла.