З самого дитинства я ніколи не давала себе в ображати, завжди могла відстоювати свої інтереси, була дуже активною і знала, що сказати у відповідь будь – кому. Завжди сперечалася з хлопцями, але не дуже добре вчилася, прогулювала уроки, але в 7 класі все змінилося.

До нас у клас перевели хлопчика Миколу. Не знаю що саме, але щось в ньому мене привабило. Він був маленький на зріст, носив окуляри, і навіть трохи заїкався. Більшість дітей в класі його недолюблювали, постійно над ним жартували. А я з ним навпаки здружилася. За матеріалами

Так вийшло, що він мені допомагав в навчанні, а я його відстоювала в колективі. Після уроків ми разом гуляли, ходили в кіно. Так пройшло 3 роки. Після 9 класу я пішла вчитися в технікум, а Микола залишився до 11 класу. Коли у нас в школі була вечірка, Микола прошепотів, що кохає мене. Я тоді не надала цьому уваги, а лише відповіла, що ми з різних верств суспільства, він розумний, у нього велике майбутнє.

На цьому наші дороги розійшлися. Я закінчила технікум. Пішла працювати, вийшла заміж і народила дітей. Зараз ми живемо з чоловіком добре. Але я не кохаю свого чоловіка, вірніше кохаю, але не так.

Я ставлюся до нього швидше, як до брата, а не як до коханого. У житті теж нічого не відбувається. Вранці встаю, відводжу дітей в садок, їду на роботу і повертаюсь таким же способом додому. Живемо ми в однокімнатній квартирі, у нас немає машини, тому сказати, що я живу дуже добре і в коханні, це нічого не сказати.

Але в один момент все змінилося. Була зустріч випускників і на цій зустрічі я побачила Миколу. Він став мужнім, високим, спортивної статури. Коли я його побачила у мене все перевернулося. З цього часу ми стали коханцями. У нього теж була сім’я, була дружина і діти.

Зустрічалися ми з ним рідко, але кожна зустріч була наповнена коханням і романтикою. Як же я шкодувала, що тоді в 9 класі, я йому відмовила. Він мені зізнався, що до цих пір мене кохає.

Так ми зустрічалися 2 роки. Одного разу мій чоловік про все дізнався, він не став скандалити, не став мене утримувати, а лише запропонував розлучитися. Микола, коли дізнався про це, не став давати задню і сказав, що поговорить з дружиною і піде від неї. І знову я йому відмовила. Я не знаю чи правильно я поступила, але я залишилася зі своєю сім’єю, зі своїми дітьми. Ми з Миколою знову розійшлися. Зараз сиджу і плачу. Він, кохання всього мого життя, але я вибрала дітей. У моєму житті все залишилося як і раніше, робота, готування, прання. Коли лягаю спати, я згадую наші зустрічі з Миколою, і засинаю з посмішкою на обличчі. Не знаю, що буде далі, але я думаю, що я зробила правильний вибір. Миколу я більше не бачила, він якось дзвонив мені, але я не взяла слухавку.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.