У НЕВІСТКИ ДО СВЕКРУХИ ЩОДНЯ БУЛИ НОВІ ПРЕТЕНЗІЇ: НЕ ТЕ ВАРИТЬ, НЕ ТАК ПІДМІТАЄ, НЕ ПРАЦЮЄ, СИДИТЬ У НИХ НА ШИЇ. МАРУСЯ І НЕ СПЕРЕЧАЛАСЯ, А ШВИДКО ЗНАЙШЛА РОБОТУ: СПОЧАТКУ МИЛА ПІДЛОГУ В НАЙБЛИЖЧОМУ СУПЕРМАРКЕТІ, А ПОТІМ ВЛАШТУВАЛАСЯ ПЕРЕБИРАТИ КАРТОПЛЮ У ЯКОГОСЬ ДРІБНОГО ПІДПРИЄМЦЯ-ПЕРЕКУПНИКА. ТА ОБСТАНОВКА В СІМ’Ї ПРОДОВЖУВАЛА ЗАГОСТРЮВАТИСЯ. ПІСЛЯ ЧЕРГОВОГО З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ, ТАРАС СЕРЕД НОЧІ ВИСТАВИВ МАМУ З ДОМУ РАЗОМ З УСІМА ЇЇ РЕЧАМИ
Син вигнав маму з дому… У Олени, яка зараз живе у нас, дуже непросте життя. Мама її, Маруся, любила добряче хильнути, а батька свого Олена ніколи не бачила.
Але ось парадокс, і вона, і її старший брат Тарас маму завжди любили і цінували, незважаючи на те, що вдома часто не було їжі і дров, зате завжди присутні мамині товариші по чарці.
Тарас поїхав в місто, ледь повернувшись з армії. Там хлопець облаштувався, як міг, знайшов роботу, почав забезпечувати себе сам і матері намагався допомогти.
Олена ж почала зустрічатися з Олександром, коли їй було 16, а незабаром після сімнадцятирічна переїхала до нього жити. Дуже їй хотілося родинного тепла і затишку, якого у власному будинку вона не бачила.
Рік тому Марусі стало зовсім зле. На здоров’ї серйозно позначився спосіб життя жінки.
Олена тоді розривалася між школою, домом, підробітком і лікарнею. Всі зароблені на будівництві гроші вона витратила на поїздки в район і на все необхідне для матері.
Після того, як Маруся вийшла з лікарні, вона вирішила кардинально змінити своє життя і, на подив, це були не порожні слова.
Побачивши, яка метаморфоза сталася з матір’ю, Тарас покликав її жити до себе. Він за цей час одружився і жив зі своєю дружиною Катею і її дворічним сином від першого шлюбу.
Катя хотіла вийти на роботу до декрету, хоч на півроку, і сама запропонувала запросити свекруху няньчитися з уже наявною дитиною, а потім і допомагати з новонародженою.
Маруся залишилася вірною своїй обіцянці – оковитої не чіпала, справно няньчила з нерідним онуком, готувала і прибирала в будинку. Але чомусь невістка швидко розкаялася в своєму необдуманому вчинку і почала пред’являти до свекрухи кожен день нові претензії: не те варить, не так підмітає, не працює, сидить у них на шиї (сама Катя на роботу так і не вийшла, хоча спочатку кликала свекруху саме для того, щоб отримати таку можливість).
Маруся і не сперечалася, а швидко знайшла роботу: спочатку мила підлогу в найближчому супермаркеті, а потім влаштувалася перебирати картоплю у якогось дрібного підприємця-перекупника.
Але обстановка в сім’ї продовжувала загострюватися, поки не досягла точки кипіння. Після чергового з’ясування стосунків Тарас серед ночі виставив маму з дому разом з усіма її речами.
Марусю прихистив чоловік, який працював разом з нею «на картоплі». Ну як прихистив, точніше, вони разом тепер знімають кімнату в малосімейці. Сестрі Тарас сказав: «Тобі ось 18 виповнилося, тепер твоя черга матері допомагати» …
Але Олена зараз пішла від чоловіка, з яким жила, і оселилася у мене. Так що тепер вона сама потребує підтримки, принаймні, поки не закінчить школу. Ну а там життя покаже.