Чужий запах в моїй квартирі…  Заміж я вийшла за хорошого хлопця. Навіть ідеального, як мені здавалося. Мені дуже імпонує його педантичність: він, як і я, чистюля. А ще, він в одязі і в зовнішності акуратний: завжди поголений і з білим комірцем. Робота в офісі зобов’язує, і мене це тішить. За матеріалами

Я працюю в сфері продажів косметики і парфумів. Консультую, їжджу у відрядження, і, загалом, я не остання ланка в цій системі. Мене цінують за мій дар, який приносить мені дуже хороший прибуток. Але я не дуже люблю ці відрядження: вони мене вибивають з домашнього гнізда, а я домувальниця. Але що не зробиш заради улюбленої роботи і грошей?!

І ось чергова поїздка, яка мене буквально вимотала: і сам переліт і переговори були на нервах, навіть довелося виїхати трохи раніше (планувалося суботнім вечором). Але повернулася в суботу під ранок. Навіть чоловікові не дзвонила, так як у вихідні у нас залізний закон: ми висипаємося до обіду. Навіть телефони іноді відключаємо, щоб ніхто не будив.

І ось заходжу я в квартиру близько 10 ранку і бачу звичну в цей час картину: коханий мій сопе на ліжку. Шалено хотілося впасти в одязі біля нього і заснути. Але я в ванну навшпиньках, сполоснув під душем і сунулася до милого під бочок під ковдру, він тільки там щось пробурчав уві сні. Лежу і відчуваю, як від жаху мене покриває всі холодним потом: на подушці я відчула незнайомий мені запах жіночих парфумів!

Я заметушилася по квартирі як шукач в пошуку інших «ароматів». Забігаю на кухню – вікно прочинене. А, ось воно: відро для сміття чисте, але в шухлядці, де воно стоїть, відчувається винний запах. Якби були друзі, то напої були б міцніші. А тут був запах вина – ніби для побачення, ледь вловимий. Мене аж затрясло! Забігла знову в спальню, щоб принюхуватися до подушки: так і є! «Жадор», дорогі і популярні серед молодих дівчат! Але я ними не користуюся!

Прошу чоловіка, щоб він прокинувся і пояснив ситуацію. Хто був, з ким вчора романтику затіяв? У сонних непонятках він спочатку біжить у ванну, явно докази змивати! Вийшов, як огірочок, сів за стіл переговорів: «У чому справа?». Очі невинні, а щічки рожеві!

Вирішила вивільняти інформацію по етапах:

Я: «Хто вчора був?»

Він: «Один холостий колега зі своєю новою подружкою! Вночі поїхали!»

Я: «Чому від подушки пахне чужими парфумами?»

Він: «Подружка колеги злегка перебрала і прилягла на годинку в спальні!»

Я: «А навіщо сліди замітав – все прибрав, ніби нічого не було, сміття з ранку виніс, хоч зазвичай спиш до обіду?»

Він: «Ну я ж люблю порядок! І ти повинна приїхати в чистоту! А сміття я вночі виніс, як вони поїхали».

Ну і брехня! Впевнена, він все передумав, коли мився. Ще б! Приїхати я повинна була ввечері, значить можна зранку замести сліди на всякий випадок і встигнути провітрити квартиру. Та й наволочку поміняти, подушку моїми парфумами окропити. Тоді було б все шито-крито! Не вийшло, потрібні були будь-які версії, придумані на хмільний мозок.

Щось я не повірю, що дівчина, яка користується дорогим «Жадор», напилася до нестями вином і впала на чуже ліжко відсипатися.

І нічого було нестися серед ночі на смітник. Хіба що сліди замітати.

Загалом – я йому не вірю, і все! Він підсовував мені телефон з номером колеги – мовляв, подзвони, запитай, але він знає, що я не принижу себе так, я ж цього колегу в очі ніколи не бачила!

Чоловік вперто стоїть на своєму – нічого такого не було, а я йому не вірю. І як далі з цим жити, я не знаю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.