ДИВНІ РЕЧІ ПРОЯВИЛИСЬ, КОЛИ ПОЧАЛИ ГОТУВАТИСЯ ДО ВЕСІЛЛЯ. МІЙ МАЙБУТНІЙ ЧОЛОВІК, ІВАН, ПОПРОСИВ ЗАПРАВИТИ ЙОГО МАШИНУ. ПІЗНІШЕ СВЕКРУХА МЕНІ ДОРІКАЛА: “ІННО, ТИ ШО ДУМАЄШ, МАШИНА НА ВОДІ ЇЗДИТЬ? ТИ ЗОБОВ’ЯЗАНА ЗАПРАВЛЯТИ АВТО, ЯКЩО ІВАН ВЕЗЕ КУДИСЬ ТЕБЕ ЧИ ТВОЮ МАМУ”. ЧОЛОВІК ІВАН ПОКИНУВ ІННУ НА ТРЕТІЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ ВЕСІЛЛЯ. – Я ТЕБЕ РОЗЛЮБИВ, У ТЕБЕ ТЯЖКИЙ ХАРАКТЕР, ПЕРЕСТАНЬ ТЕЛЕФОНУВАТИ МЕНІ
У кожного своя доля, яку важко оминути. У когось вона райдужна та щаслива, а комусь потрібно пройти довгий та тернистий шлях до свого щасливого майбутнього. Головне вміти підняти голову і, не дивлячись ні на що, рухатися вперед.
Після одруження сказав: “Я ляжу спати з братом, а ти — із дружкою”
— Весілля з Іваном запам’ятаю назавжди. Вдячна Богу, що він у мене забрав лише два роки життя, а не більше, — каже 26-річна Інна ЗЮБРЕЦЬКА із села Іванків Борщівського району Тернопільщини. Чоловік Іван, 30 років, покинув її на третій день після весілля. Сказав, що розлюбив.
До весілля пара зустрічалася два роки. Чоловік запропонував одружитися за 3,5 місяця після знайомства.
— Домовилися, що весілля відгуляємо наступного року у травні, щоб підзаробити грошей, — розповідає Інна Зюбрецька. — Після пропозиції Іван привіз від мами список борщівських ресторанів. Потім вона надіслала есемеску: “Ваня, ти собі як хочеш, але маєш зробити все, щоб в Інни була сукня не біла, а кольору айворі”.
Дивні речі проявились, коли скуплялися до весілля. Іван попросив заправити його машину. Пізніше свекруха дорікала: “Інна, ти шо думаєш, машина на воді їздить? Ти зобов’язана заправляти авто, якщо Іван везе кудись тебе чи твою маму”.
За три дні до весілля черговий раз посварились. Іван попросив віддати подаровані ним золоті сережки. Я розплакалась. Та він умудрився сам забрати їх із хати. Дізналася про це випадково. Почала шукати, а їх ніде не було. Коли сказала про це Іванові, видав: “Вони вже у мене вдома”. Віддав їх через місяць, аби лиш людям не розказувала.
Інна та Іван влаштували два святкування: для родичів молодого і молодої. Весілля гуляли з перервою у чотири дні у різних ресторанах.
— Після першого Іван казав, любить дуже. Негативні враження отримала після другого святкування. Ночували в нього вдома у двоповерховій хаті. Чоловік сказав: “Щоб не стелити по всіх кімнатах, я ляжу спати з братом, а ти — із дружкою”. Не стала влаштовувати скандал. Хоч інша жінка на моєму місці закатала би істерику.
Наступного дня Іван поїхав до Києва. Коли повернувся, ми знову посварилися. Мене покликали йти за хрещену матір. Я все необхідне купила і хотіла визначитись із чоловіком, скільки грошей покладемо в конверт. Він у відповідь: “По скільки скидаємося?”. Я зірвалася. Для мене це було дивно, бо ми ж уже родина і в нас спільний бюджет. Та Іван сказав, що не витрачатиме свої гроші на дрібниці. Таки скинулись пополам. Потім його мати виказала мені за це. Мовляв, чого її син має платити, якщо то мене запрошують.
На третій день після весілля Іван перестав до мене приїжджати. Я пробувала налагодити стосунки, а він відповідав завченими фразами: я тебе розлюбив, у тебе тяжкий характер, перестань дзвонити мені. Дивився на мене чужими очима, здавалося, що його запрограмували. Почав говорити про розлучення.
Якось не витримала і поїхала до Івана додому. Попросила матір на нього вплинути. Вона відповіла: “В тебе тяжкий характер. Бокал упав — не склеїш”. Вишенькою на торті стали слова його батька: “Чого ти сюди прийшла? Шо ти нам тут ліпиш? Ми шо, на дурнів схожі?” Стало образливо. Спитала, що поганого їм зробила. А свекор крикнув: “Заглохни!” Іван попросив піти.
Через стрес не хотіла ні їсти, ні пити. За два з половиною тижні схудла на 7 кілограмів. Моя самооцінка була знищена. В собі розчарувалася, бо думала, що розбираюся в людях.
Позов про розірвання шлюбу подав Іван. У заяві вказав, що у них із дружиною не збігаються сімейні цінності. 24 січня подружжя розлучили.
— Відеооператор, який знімав наше весілля, виклав змонтований фільм у фейсбук. Зробив це після того, як Іван відмовився оплачувати його послуги, — розповідає Інна Зюбрецька. — Домовилися, що він отримає 600 доларів. Я свою частину заплатила — дала 2,8 тисячі гривень завдатку. Решту Іван йому не віддав. Пояснив, що відео йому вже не потрібне. Оператор навіть подумати не міг, що таке могло статися з нами. У нас дійсно були почуття.
Досі пам’ятаю кожне слово, яке Іван шептав мені на вухо під час зйомки. Шалені емоції тоді переповнювали. З Іваном розійшлися під тиском його матері. Його мозок самостійно не функціонував, він увесь час говорив її фразами. В нього не було вибору, бо в їхній родині всім керує мати. Тепер рівень довіри до чоловіків упав. Зараз не готова починати нові стосунки, а тим більше — одружуватися.