Розлучення з чоловіком відбулося без істерики і сварок, спокійно і без сліз. Тому що бажання розлучитися було взаємним. Ми просто більше не кохали один одного і нічого нас не поєднувало. Але ми залишилися друзями. Просто пішли у вільне плавання.

Колишній чоловік вже створив нову родину, і я була щиро рада за нього.

А от мені зовсім не щастило з чоловіками, та я не впадала у відчай. Я ще молода, маю час, щоб знайти свою любов.

І ось я зустріла Максима. Життя моє неймовірно змінилося! Він радував мене кожен день словами і подарунками. Ми ходили гуляти в парк, в кіно, кафе. Все було дуже романтично. Я була впевнена, що зустріла того самого.

Зараз розумію, що через закоханості мій мозок був затуманений…

Одного ранку Максим зателефонував мені, сказав, що потрапив в аварію і йому терміново потрібні гроші. Я не роздумуючи скинула йому всі гроші з картки. І після цього він зник.

Через пару днів я передзвонила йому, але ніхто не відповів. А через тиждень Максим сам подзвонив і розповів, що до цього моменту лежав в лікарні і не міг відповісти. Ще сказав, що дуже вдячний мені. А я, як наївна дурочка, повірила йому.

Після цього наші відносини отримали друге дихання. Ми з Максимом були безмежно щасливі, а я літала, наче на крилах.

Якось вночі мене терміново викликали на роботу у ветеринарну клініку. Я сказала про це коханому і поїхала.

Через годину я зателефонувала йому  і сказала, що раніше шостої ранку я не повернуся. Максим підняв мені настрій новиною: відповів, що йому сьогодні не потрібно на роботу і він прибере в квартирі, наведе лад.

Коли я прийшла додому, двері були відчинені. З квартири винесли телевізор, планшет, золото, комп’ютер, ноутбук. Всі цінні речі. Максим обікрав мене! Я відразу подзвонила йому.

Він почав роз’яснювати те, що трапилося. Він був в боргах, але сказав, що все поверне до копійки. Я майже тиждень не могла відійти. Він знову мене обдурив! Він просто мною скористався. Спав зі мною, щоб потім вкрасти все цінності!

Минув час, але я досі не вірю чоловікам, навіть після двох років з часу цієї історії. Невже я настільки наївна?

Адже можна було визначити по його поведінці, що він жалюгідний злодій і шахрай. Був суд, на якому були присутні інші постраждалі від його махінацій. Виявилося, що він ще й був одружений.

Хіба можна після такого ще комусь довіряти? Для мене поки що немає відповіді на це питання. Відносини на довірі я вже не побудую. Я просто зламалася морально.

Але ж все одно хочеться дітей і сім’ю. Але як пересилити свої сумніви? Розчарування в людях?

Джерело