Наречений подруги…   Ліза поправила білу сукню і запитала у Каті: – Як я тобі? Правда, ця сукня неймовірна? Катя кивнула і обережно поцікавилась: – А ти Олексію написала, що заміж виходиш? Ліза почервоніла: – Ні, не змогла. За матеріалами

Катя розлютилася: -А якщо він від інших дізнається? Ти подумала? Чим ти думала, коли погоджувалася його з армії чекати?

Ліза тупнула ногою: – Я ж не винна, що закохалася в Сергія. Катя зітхнула: – А мені його дуже шкода. Кохана дівчина не дочекалася, та ще й за кращого друга заміж виходить – з сумом сказала вона.

Через пів року з армії повернувся Олексій. Про це їй розповіла Ліза, коли прийшла в гості.- Уявляєш, Катю, стою я мию посуд, раптом двері відкриваються а на порозі Олексій. І, як на зло, Сергій на роботі і я вдома одна.

Він запитав про чоловіка і врешті зажурено так мені і каже, мовляв не дочекалася а я досі тебе люблю, кидай Сергія і виходь за мене.

-Я від розгубленості на нього накричала, мовляв йди звідси, я чоловіка люблю і якщо хочеш зі мною спілкуватися то приходь коли він удома буде.

Катя запитала: – А він що? Ліза знизала плечима: – Нічого. Зиркнув на мене і пішов.

Коли подруга пішла, Катя засмутилася. «Бідний Олексій, як йому зараз» думала вона. Він їй давно подобався ще зі школи. Вона навіть Лізі ніколи про це не говорила. Ну а коли Ліза і Олексій почали зустрічатися, вона взагалі в сторону відійшла. Але ніколи не переставала любити.

На дні народженні Сергія народу було небагато. Батьки, та Катя з Олексієм. І коли іменинник раптом запитав у Олексія: – А коли ми на твоєму весіллі погуляємо? – всі замовкли.

Олексій подивився на Лізу а потім раптом обняв Катю за плечі й весело сказав: – Скоро. Ось з Катькою і одружуся – і заглядаючи їй в очі, запитав: – Ти ж вийдеш за мене?

Катя хоч і розуміла, що він це на зло Лізі, робить їй пропозицію, але сеpце кричало “так, так”. Вона глибоко зітхнула і на видиху сказала: – Так, Олексію, я буду твоєю дружиною.

Минуло десять років. Катерина не переставала себе картати за те, що вийшла за Олексія. Вона ж думала, що з часом він її полюбить але дива не сталося. Ні, він її ні разу не образив, але весь цей час вона відчувала, що сеpцем він не з нею.

У них росла маленька дочка Ліза, це Олексій наполіг на цьому імені. Ось дочку він любив. Катерині іноді здавалося, що всю любов, яку він відчував до її подруги, він переніс на маленьку Лізу.

А потім трапилося нещастя – не стало Сергія. Після цього Олексій і зовсім перестав звертати увагу на Катю. Він і раніше не дуже помічав дружину. А зараз їхнє спілкування обмежувалося словами “Принеси, подай”.

По селу поповзли чутки, що він часто перебуває у вдови. Катерина боялася прямо запитати у нього про відносини з Лізою, тому мовчала. Але коли він не прийшов ночувати, вона не витримала. Зібрала його речі і поставила біля дверей.

Олексій прийшов до обіду. Побачив валізу і запитав: – Хто їде чи приїхав?

Катя сховала тремтячі від хвилювання руки за спину і відповіла: – Це твої речі. Йди.

Я не можу так більше. Все життя я терпіла те, що ти не любиш мене, а любиш Лізу. Терпіла твою байдужість, тому що любила. Але зараз, коли Ліза вільна, я тебе відпускаю – і ковтаючи сльози пішла в іншу кімнату.

Слідом зайшов чоловік і сів поруч: – Ти пробач мені. Я напевно не вмію показувати свої почуття, але повір мені, Ліза давно для мене нічого не означає. Я тебе люблю і доньку нашу. А Лізі я просто допомагав з переїздом, вона в місто їде.

Каже, що не може жити в будинку де була така щаслива і де все нагадує їй чоловіка. Вона продала будинок і купила в місті невелику квартиру. А не ночував бо коли з міста їхали, поламались. Поки зробили, поки доїхали.

Так що давай вставай, витирай сльози і гайда чоловіка годувати – весело закінчив він. Катя повернулася до нього, обняла і поцілувала. “Тепер все буде по-іншому”, – подумала вона і пішла на кухню, готувати обід.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.