Одного вечора мій колишній чоловік повернувся додому. В руках тримав букет квітів і говорив, що шкодує про минуле. Я не бачила його багато років, він дуже змінився.

Мене звати Оксана. З самого дитинства, як і всі дівчатка я мріяла про щасливий шлюб, велику і дружну сім’ю та всіляко прагнула до цього. Після закінчення школи я вступила до інституту, на першому кусі я познайомилась з хлопцем, він мені подобався, але кохання між нами не було і ми розійшлися.

Після цього я більше не намагалася з кимось зустрічатись. І ось, будучи на 4 курсі інституту я познайомилася з хлопцем, якого я насправді покохала, його звали Андрій. Було йому тоді 27 років. Ми зустрічалися поки я не закінчила навчання. Після отримання диплому він зробив мені пропозицію, відмовити я не могла і ми одружилися. За матеріалами

Усе розвивалося якнайкраще. На той момент у нього був свій бізнес і він не відмовляв мені ні в чому. Дорогі подарунки, ресторани, квіти, поїздки на острови на вихідні і тому подібне. Через рік нашого шлюбу ми вирішили що хочемо дитину. Через два місяці я дізналася, що скоро стану мамою. Андрій весь час носив мене на руках, дозволяв мені все. Але після того, як наша донечка з’явилася на світ, покотилося все в прірву.

Андрій став інший, постійно не в гуморі, не задоволений, не уважний, байдужий, як до мене так і до доньки. Я спочатку думала що це все через те, що я стала більше приділяти уваги дитині. Я максимально, на скільки вистачало мого часу, стала приділяти увагу чоловіку, але його це тільки дратувало. Я губилася в здогадах, чому все так.  Але я навіть не допускала думки про те, що у нього хтось з’явився. Дізналася я про це, як зазвичай буває, від доброзичливих людей.

Близько тижня я не наважувалася з ним поговорити про його зради. Поки його не було плакала в подушку, а коли він приходив з роботи, зібравши волю, я робила вигляд що все нормально. Я розуміла, що так довго тривати не може. Я зібралася з думками і в один з вечорів, коли він прийшов з роботи, я сказала йому про те, що знаю про його зради. Він був здивований, але при цьому не став ні виправдовуватися, ні говорити про те, що це не правда.

Андрій холодно і твердо сказав, – «так це правда, я зрозумів що кохаю її, мені з нею добре комфортно і спокійно, те що було між нами було помилкою, ти була просто захопленням, а її я кохаю!». Я заплакала від таких слів, це була зрада життя, не знала що сказати на це. Він не намагався мене ні заспокоїти ні втішити, він мовчки зібрав речі і пішов.

Я не знала що робити, адже у мене дитина і потрібно ростити і виховувати її. І ось через якихось пів року я змогла, у мене вийшло, мені здавалося що я вже й забула про те що це було зі мною.

І ось прекрасний ранок перервав дзвінок у двері, я відкрила і те що я побачила мене здивувало, на порозі стояв Андрій з шикарним букетом і зі словами вибачення просився увійти. Я розгубилася, але якісь секунди спогадів як він зі мною обійшовся, привели мене до тями. Я згадала як підло він зробив, зрадивши мені з іншою. Я мовчки закрила перед ним двері. Я думаю він зрозумів все, без зайвих слів.

Зараз я вдруге одружилася, ми кохаємо одне одного, донька називає його татом і скоро у нас буде поповнення.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел