Не склалося…  Це весілля в селі люди ще довго пам’ятатимуть. В понеділок усюди тільки й розмов було про шикарне весілля, нічого подібного в селі ще не було. Все ж таки, голова села єдиного сина одружує. Найкращим було усе – починаючи від машин, які возили молодих до райцентру, і закінчуючи банкетним залом. Сукню для нареченої замовили десь в дизайнера в обласному центрі, перукар теж звідти приїхав.

Одним словом – шик і блиск. Всі рахували, скільки ж то Іван Васильович грошей витратив на таке шикарне весілля. А грошей пішло і справді чимало.

Наречену для Дениса вибирали ретельно, всією сім’єю – єдиний ж син. Жодна дівчина з села Іваненкам не підходила.

І коли закохався Денис у сусідську дівчину Оксанку, то вдома піднявся такий скандал. Бідна дівчина не може стати нареченою Дениса Іваненка і невісткою Івана Васильовича, про це і мови бути не могло.

Оксанка плакала, бо розуміла, що не пара багатіям Іваненкам. Денис теж переживав, але перечити батькам не посмів.

Знайти дружину для єдиного сина вирішив сам батько. Він уже давно придивлявся на Настю, дочку його давнього товариша Степана, бізнесмена з сусіднього села. Настя у них теж була єдиною донькою. Молода, правда, дівчина, нещодавно лиш школу закінчила. 19 років, але була дуже вродливою. Денис же – уже був хлопець “в роках”, тридцятку розміняв, давно пора йому сім’єю обзавестися.

От і домовились Іван і Степан дітей своїх одружити, щоб гроші до грошей і добро не пропадало. Довго не чекали, і на Великдень старости були. Весілля вирішили зіграти відразу, а що – гроші є, і свято буде.

Весільні музики йшли повз хату Оксани, молодята йшли до шлюбу, а Оксана вмивалася слізьми, розуміючи що її щастя назавжди спливає.

Після весілля молодята пішли жити в шикарний будинок Івана Васильовича. І здавалося б щастя мало прийти. Та не сталося, як батькам гадалося.

Настя приїхала додому серед ночі, з однією валізкою в руках, вся в сльозах. Нічого не пояснюючи сказала: «Ноги моєї там більше не буде. Робіть зі мною, що хочете. Туди я більше не повернуся.»

Звичайно ж, батьки прийняли рідну дитину. А Денис так і не прийшов, і не покликав молоду дружину додому.

Ще довго в селі гомоніли і гадали, що ж таке могло між ними трапитися, щоб все так склалося саме так. Та з обох сторін було повне мовчання. Ця тема стала «табу» для обох родин.

От так воно буває, коли долю дітей беруться вирішувати батьки. І все було б нічого, якби Настя не відчула, що скоро стане матір’ю.

Автор Олеся Біла

Фото ілюстративне, з вільних джерел.