Настя рано вийшла заміж, швидко народила діток – двійню, хлопчика і дівчинку. Їй подобалося сидіти вдома, займатися дітьми, чоловіком. Чоловік досить заробляв, і вона була щаслива, поки одного разу не сходила на зустріч однокурсників.

Виявилося, що всі її подружки по універу сміливо будують кар’єру і наявність сім’ї ні скільки не заважає їм в цьому.

І тут Настя задумалася і зрозуміла, що за той час. поки сиділа вдома, вона трохи деградувала і стала забувати свої професійні навички, а за освітою вона була маркетологом.

Чоловік відмовляв її виходити на роботу, казав, що вона потрібна вдома, потрібна дітям, але Насті вже не хотілося всі дні проводити на кухні, готувати кашки, прати, прибирати, створювати затишок…

Вона хотіла вранці зробити макіяж, прибрати волосся, взути підбори і йти на роботу. Їй хотілося говорити не тільки про дитячі проблеми з сусідками. І вона почала активно шукати роботу.

Пошуки роботи тривали довго, чоловік уже заспокоївся і вирішив, що підходящу роботу Настя не знайде. Та вона й сама дещо охолола, її самооцінка почала падати і натся знову стала думати, що весь сенс її життя – доглядати за чоловіком і дітьми. Але несподівано їй відповіли на резюме і запросили на співбесіду.

Не тямлячи себе від щастя і гордості, Настя поверталася додому зі співбесіди: її прийняли на роботу! Чоловік також радісно сприйняв цю новину, ну, або зробив такий вигляд, а насправді він думав, що випробувальний термін дружина не витримає.

Але минув рік, а Натся все ще працювала. Зате вдома її ставало все менше. Вже далеко не так часто радували чоловіка й дітей смачні домашні страви на столі, не так виблискувала чистотою квартира, зате збільшився сімейний бюджет, вони навіть почали збирати гроші на покупку квартир дітям.

Та сталося так, що в офіс фірми, де працювала Анастасія, взяли на роботу нового директора по персоналу, чоловіка середніх років. Новий колега був неодружений, велелюбний і зачарував Натсю настільки, що через три місяці знайомства у них закрутився роман.

Настя світилася щастям: вдома – улюблені дітки, надійний тил – чоловік, а на роботі – цікаві проекти, море компліментів і… любов. Їй здавалося, що все ідеально і про її зраду ніхто і ніколи не дізнається. Її щастя тривало рік.

Якось ввечері Анастасія повернулася з роботи додому і застала порожню квартиру. Не було дітей,  ні чоловіка, взагалі – порожнеча. Навіть дитячі іграшки і одяг зникли. Вона відкрила шафу – порожня, другу – теж.

Раптом вона відчула себе так, ніби сидить у дуже холодній ванні. Вона пройшла на кухню. Там її чекала ціла таця свіжоспечених млинців.

Було у її чоловіка хобі – пекти млинці. Поруч – записка: “Краще б ти готувала”, а біля записки – фото, на якому вона і її коханець.

Джерело