Свою тещу я вже не в силах терпіти. Ця людина вже зіпсувала моє життя і продовжує псувати його далі. А найголовніше вона вже на стільки налаштувала дітей проти мене, що я навіть і не знаю чи колись зможу повернути їхню любов і повагу до себе. Я дуже кохаю свою дружину і дуже люблю своїх дітей, але як жити далі – не знаю.

Я вже не знаю, як боротися з тещею: вона підриває мій авторитет перед дітьми. Мати дружини виставляє мене недотепою і підкаблучником в очах двох синів. Якщо їм потрібна допомога, діти біжать за порадою до мами, а не до мене. Як поставити тещу на місце? За матеріалами

Ще до одруження я поставив собі чітку мету – подружитися з мамою майбутньої дружини. Я був впевнений на 100%, що я зможу сподобатися будь-якій жінці. І коли моя дівчина запропонувала познайомитися з її батьками, я налаштувався на перемогу.

З порога мати подруги сприйняла мене в штики. Вона оцінююче дивилася цілий вечір і задавала купу компрометуючих питань. Як я не намагався спритно вивернутися з них – у мене нічого не вийшло. Подаровані мною квіти мамі теж не сподобалися – бачте, вона любить півонії. Тому на прощання проводжати вона мене не стала. А я пішов додому ображений на долю. При нашій наступній зустрічі та знову почала нагнітати обстановку. Я вже хотів було зробити пропозицію коханій, але через її шкідливу матір відкладав. Тому моєю дружиною вона стала через 5 років.

Теща через це почала постійно говорити про мене погано коханій. Вона постійно казала, що я слабохарактерний, що не рішучий і тягну кота за хвіст. Мати дружини говорила це доньці доньці вдень і вночі. Навіть зараз як тільки видасться момент, що мене немає поруч, так теща заводить свою заїжджену пластинку і каже, щоб дружина пішла від мене. Слава Богу, дружина у мене виявилася зовсім не схожа на свою матір. Навіть не знаю в кого вона така вдалася. Дружина – спокійна, терпляча, мудра жінка.

Незабаром після одруження ми дізналися, що чекаємо дитину. Тоді її мати плакала не від щастя, а від смутку. Їй все хотілося нас розвести, але тут з’явилися діти. Забирати у онуків батька теща не стала. Зате вирішила конкретно підірвати мій авторитет перед ними.

Коли малюки мали з’явитися на світ, я з нею не розлучався. Приїхавши додому, мені довелося самому готувати дитячу кімнату. Мати дружини замість того, щоб похвалити мене, почала знову висловлювати невдоволення. Для неї я опинився ледарем, який замість того, щоб заробляти гроші, провів майже цілий тиждень біля дружини. Теща завжди знаходила в моїх вчинках одні мінуси. Коли дружину з малюками виписали, мені довелося не солодко. Я не висипався ночами, майже вся домашня робота була на мені. Ще й на роботу ходив. А що не встигав закінчити – брав додому. Не знаю, за що теща мене так не полюбила, але кожен божий день вона псувала мені настрій. То припреця без запрошення в гості, то подзвонить з претензіями.

Тепер я розумію численні анекдоти про тещу, які складають гумористи. Краще б вона жила далеко, в якомусь Богом забутому селі і приїжджала до нас раз на рік. Але коли вона щодня дратує мене – тут вже вибачте.

Одного разу я не стримався і висловив матері дружини все, що про неї думаю. Та постояла трохи з ошелешеним поглядом і сказала, що тепер зробить все, щоб зіпсувати мені життя. Тоді я не надав цим словам особливого значення. А даремно.

Коли хлопцям виповнилося 2 роки, мати дружини спочатку їм розповідала, що я поганий батько. Діти поки нічого не розуміли, але в пам’яті у них відкладалися слова бабусі. Через пару років вони могли вже огризнутися і не послухатися мене. Пам’ятаю, був такий випадок, коли хлопці довго гуляли на вулиці. Я не міг їх загнати додому. Мої нерви здали. Але цей факт хлопчаків не злякав. Вони зайшли додому, але тільки тоді, коли їх покликала мама. Як би я не намагався бути для них хорошим татом, теща все перекручувала навпаки. Якось пішли ми гуляти в торговий центр, і одному з хлопців захотілося зробити свої чоловічі справи. Син підійшов не до мене з проханням відвести його до вбиральні, а до дружини. Хоча ми з нею постійно говорили їм, що в туалет хлопчики ходять з татами, а дівчатка – з мамами. Але сини чомусь вважали по-іншому.

Я намагався обмежити вплив тещі на онуків, але безрезультатно. Вже у віці 8 років хлопчики зовсім не хотіли зі мною рахуватися. З чоловічих питань і проблем в школі вони йшли розмовляти до мами, а не до мене. Навіть бабуся їм стала головніша, ніж я. Мені доводилося по 12 годин працювати на роботі, тому дітей я бачив рідко. Але вільну хвилинку намагався приділити їм. Ось тільки хлопчики настільки вже були накручені розповідями бабусі, що мій авторитет перед дітьми було втрачено. Для них я став простим дядьком, який живе з ними під одним дахом. Теща майже домоглася свого. Залишилося тільки розлучитися і все.

Як повернути повагу дітей? Я працюю і живу для них, а вони вважають мене чужим – теща сильно постаралася. Хочеться жити в нормальній сім’ї, тільки без мами дружини.

Фото ілюстративне, з вільних джерел