Коли я познайомився з Настею, то дуже не хотів зустрічатися з нею. Вона постійно мені телефонувала і запрошувала на побачення. Я відмовлявся. Та якось вона приїхала в наше місто до своєї однокурсниці і запросила мене в кафе. Я так не хотів іти, але погодився. Відтоді я живу по-іншому
На той момент мені було 20 років. Працював я в звичайній компанії менеджером. Це був звичайний день, я повертався з роботи додому. Прийшовши додому, я поїв і сів за комп’ютер. Мою увагу привернула одна дівчина, зайшов до неї на сторінку і став читати. Переглянувши її фото я зрозумів, що вона мені дуже сподобалася. Звали її Настя.
Трохи поміркувавши, я вирішив їй написати і познайомитися. Я не знав, що їй написати і тому написав: “Привіт, можливо дасте мені пораду”. Так, звучить якось трохи дивно, але я не особливо замислювався над тим, що написати, бо в принципі я припускав, що вона проігнорує. Але вона мені відповіла. Це була дівчина двадцяти років.
З моменту, коли вона мені відповіла – моє життя розділилася на до і після. Ми з нею почали листуватися і це все затягнулося до глибокої ночі. По правді сказати – я ніколи не спілкувався з людиною в інтернеті з таким інтересом. Це було так, ніби ми з нею були знайомі все життя. На наступний день, коли я сидів на роботі – я чекав вечора, що б швидше написати їй.
Так ми спілкувалися місяць. Ми говорили про все – жартували, знаходили якусь тему і обговорювали це годинами. Ми не набридали одне одному. За цей час я казав Насті, що ми не побачимося. Що це все залишиться на рівні спілкування. Я просто боявся. По-перше: вона мене не бачила і я не був упевнений – сподобаюся я їй чи ні. Я не знав, як вона відреагує на мене. По друге: я не хотів втратити це спілкування, яке на той момент було найдорожчим, що було у мене.
Але Настя виявилася сміливішою за мене і таки наполягла на нашій зустрічі. Я всіляко намагався її уникнути, але все ж таки погодився. Вона якраз приїхала в наше місто до своєї однокурсниці. Ми зустрілися в затишному кафе і дуже довго спілкувалися. Настя виявилася ще красивішою ніж на фото і я зрозумів, що без неї я більше не зможу.
Зараз у нас двоє прекрасних малюків і ми живемо щасливою родиною, я навіть боюся собі уявити, як би я жив, не погодившись на ту зустріч. І ми постійно з посмішкою згадуємо наше листування.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.