Сьогодні дуже часто трапляється так, що невістки скаржаться на свою свекруху, але в нашій ситуації я цілком поділяю думку своєї дружини, я згоден з нею повністю, якщо чесно.

Я вже тисячу разів пошкодував про те, що купив будинок по сусідству зі своїми батьківським. Його продавали недорого, а частину суми ми домовилися в розстрочку виплачувати, ось і купили, погодившись з дружиною.

Спочатку було непогано, батьки під боком завжди, якщо що можна було дітей на бабусю з дідусем залишити і нікому нікуди їхати не потрібно. Але ось сім місяців тому моя мати вийшла на пенсію і тепер наш будинок схожий на театр абсурду, це навіть словами важко передати мені.

Почалося все з того, що кожен божий день моя мама тягне нам то пироги, то млинці. Моя дружина Ольга добра жінка і не заперечувала свекрусі, не хотіла її образити, або розгнівати чимось.

Але в один день я прийшов з роботи і побачив дружину дуже засмученою. Вона сказала, що приходила моя мама і, провівши ревізію в холодильнику, заявила, що у нас діти голодні і ми батьки, м’яко кажучи, погані. У той же вечір я запросив маму до нас, щоб поговорити всім разом, зійшлися ми на тому, що мама з дружиною просто неправильно одна одну зрозуміли.

Але на вихідних я сам звернув увагу, що ні світ, ні зоря, а мама вже у нас вдома – притягла свої пироги під приводом того, що ми довго спимо, а діти напевно хочуть їсти, тому вона має повне право прийти до нас зранку і влаштовувати свої постійні суперечки. Я знову поговорив з мамою про те, що ми з дружиною вже давно дорослі та самостійні люди, у нас своя сім’я, порядок вдома теж свій. Але ефект був всього на кілька днів.

Останньою краплею був випадок, коли ми з дружиною поїхали на корпоратив, а маму попросили доглянути за дітьми, вона прийшла до нас додому. По приїзду додому ми виявили, що вона винесла нашу ялинку. Ялинку! Тому що вже, бачте, 10-те січня, і вона хотіла нам допомогти, тому що ми не знаємо як правильно і «обов’язково натрусили б купу хвої в будинку».

В той день я вже не змовчав і, забравши ключі від нашого будинку, виставив маму за поріг. Ще тиждень ми з нею не розмовляли зовсім. Пів року ми не дозволяли мамі приходити до нас додому. Самі ми, природно, бували в гостях у батьків і нормально спілкувалися з мамою, але її в будинок до себе не пускали.

Але ось недавно я потрапив до лікарні, а моїй дружині, щоб відвідати мене довелося просити мою маму посидіти з онуками. На що мама поставила умову: або вони будуть у нас вдома або вона сидіти з нашими дітьми не буде.

Коли дружина відвідала мене і повернулася додому, то відразу ж подзвонила мені і неспокійно повідомила, що моя мати поміняла місцями меблі в вітальні, тому що вони у нас стоять незручно, їй так здається.

Я не знаю, що робити зараз і як розмовляти з мамою, щоб вона припинила себе так вести. Продавати будинок не варіант, щоб в іншому районі купити житло у нас не вистачить грошей. А дружина вже каже, що скоро взагалі перестане спілкуватися з моїми батьками, та я й сам розумію, що так бути не повинно.

І це мама всього сім місяців на пенсії, далі буде тільки гірше, і головне, що вона до останнього думає, що вона в усьому права, а ми з дружиною – всього лише невдячні та нерозумні діти. Мама вже давно доросла людина, але не розумію, чому вона втручається в наше життя, невже не розуміє нас зовсім.

Джерело