Нова сусідка.

Тетяна з чоловіком півтора роки тому купили квартиру і відразу в неї заїхали. Відносно хороший ремонт, гарне планування, а головне: в квартирі є кімната під дитячу, майбутня мешканка якої скоро повинна була з’явитися на світ.

– Я в 30 тижнів в декрет вийшла і почалося. Сусіди зверху були – неадекватні. Лежача бабуся і троє дітей: старша дівчинка ходила в школу, молодші сиділи вдома, нібито під наглядом бабусі, якій самій потрібен був нагляд.

Раніше ми приходили додому ввечері, там все більш-менш тихо було: мати дітей вже приходила з роботи на час нашого повернення, та й у вихідні вона нікуди не відлучалася, – розповідає Тетяна.

За перший місяць проживання з новими сусідами, Тетяна надивилася: захворівши, чотирирічна дівчинка вирушила до лікарні в повній самоті. Тетяна бачила, як її сусідка їхала на швидкій разом з дочкою, але через кілька годин, жінка повернулася: працювати треба було, щоб дітей годувати.

Прогулюючись до магазину, Тетяні назустріч часто потрапляла сусідська другокласниця, яка поспішала додому зі школи з ранцем напереваги і буханцем хліба в руках.

Середню дитину Тетяна бачила тільки іноді на вихідних, коли за всіма дітьми приїжджав їхній батько: діти, радісно гомонячи, бігли по під’їзду, вискакували на вулицю і обіймали тата, завантажуючись до нього в автомобіль. У такі дні дитячий тупіт замінювався на крики між бабусею і її дочкою.

– Інша сусідка розповіла, що раніше Валентина з чоловіком жила, з батьком дітей. Поки у неї мама не захворіла. До себе тещу забрати її колишній чоловік відмовився, а коли Валя сама переїхала доглядати за мамою, подав на розлучення. Їй довелося на роботу влаштуватися, вона говорила, що грошей немає за садки платити. Ось діти вдома і сиділи. Бабуся зовсім вставати перестала, раніше хоч готувала.

У розмові зі балакучою сусідкою, Тетяна дізналася ще багато чого цікавого. Колишній чоловік Валі «схитрував» з аліментами: частина призначеної суми осідала на рахунках у дітей, частину він переказував Валі, близько півтора тисячі гривень.

Майже всю цю суму Валентина віддавала за квартплату: лічильників в квартирі не було, власниця відмовлялася встановлювати. Валина мама свою пенсію збирала, на прохання дочки допомогти хоча б з продуктами, відповідала: «Скажи спасибі, що ти зі своїм виводком тут живеш безкоштовно».

– Якось ввечері сусідська бабуся, мама Валі, почала по батареї стукати. Діти ревуть, вона стукає і кричить. Я не витримала, піднялася, в двері до них зателефонувала. Мені 6-річний хлопчик відкрив. Я запитала, що з бабусею. Він відповів: «Їсти хоче». Я зайшла в чужу квартиру і приготувала поїсти: суп зварила. Правда, курку для бульйону з дому принесла. Бабусю погодувала, дітей обідати посадила. А ввечері Валя до мене прийшла, – каже Тетяна.

Втручання Тетяни їй не сподобалося: «Вас просили? Зайнятися нічим? Я зараз перевірю, чи все у нас на місці! Якщо що – нарікайте на себе!»

Тетяна виправдалася тим, що стукіт залізної мискою по батареї був нестерпним. І що варіння супу – практично вимушений захід. Несподіванкою для Тетяни стало те, що Валентина розридалася прямо на порозі її квартири.

– Діти її не слухали: у них тато хорошим був. Кожні вихідні їх забирав, солодощі купував, на каруселях катав. А мама – погана: у неї тільки супи та каші з макаронами. Вони їй прямим текстом заявляли: «Наш тато кращий за тебе. Підростем – він нас забере! Він обіцяв!” Мати Валі масла в вогонь підливала: «народила-наплодила, а я тобі казала, що кине тебе твій чоловік!»

Мені так її шкода стало, я вирішила допомогти хоч чимось.

Коли сусідка пішла, Тетяна почала діяти: вона пройшлася по сусідах на предмет матеріальної допомоги родині Валентини, попередньо спустошивши свій гаманець.

Валя гроші не взяла. Вона сказала: «Самі впораємося». Тетяна повернула кошти небайдужим сусідам і почала готуватися до появи на світ своєї дитини.

– Моїй доньці вісім місяців виповнилося, коли Валя зібрала речі, забрала дітей і з’їхала. До колишнього чоловіка повернулася. Я б не пробачила, але вибір у Валі був невеликий: чим далі – тим її мамі гірше ставало. І в плані здоров’я, і в плані поведінки: вона лякала онуків, кричала з ранку до вечора, Валю звинувачувала казна в чому. Слідом за сусідкою і її дітьми, пропала і сама бабуся.

А недавно Валя приїздила, квартиру мила і орендарям її показувала. Ми з нею розговорилися, коли вона вже йшла. Жінка розповіла, що матері ставало дедалі гірше, Валя її в лікарню відвезла, а через місяць її не стало, а квартира тепер їй належить. Помиритися з чоловіком мусила, бо іншого виходу, щоб вижити разом з дітьми, не бачила.