Мені складно розібратися в ситуації, яка відбулася в моєму житті. Зараз я ображаюсь і на свого друга і на колишню дівчину, але починаю розуміти, що у всьому винен сам.

В житті мені завжди щастило. Але зараз – справжня чорна смуга. Відчуваю, що зробив велику дурницю. Правильніше зробити висновок і відпустити ситуацію. Але зараз я відчуваю величезну образу на колишнього друга і колишню кохану. За матеріалами

З Дмитром ми дружили давно, з третього класу. Я вважав його найближчою людиною, і дуже довіряв. Мої батьки досить заможні і успішні люди. А ось у нього в родині з фінансами було туго. Але він ніколи не скаржився, не сумував, не просив і не заздрив. Навпаки, був оптимістом і вмів, що називається, створити «шоу з нічого».

Після школи в мене вийшло вступити до Університету. Діма пішов на той же факультет, але заочно. Змушений був влаштуватися на роботу, адже його батька не стало і залишилися вони удвох з мамою. До цих пір не розумію, як можна працювати і ще знаходити сили щось вчити і читати.

Перший курс університету подарував знайомства з новими людьми, в тому числі, з Діаною. Здається, тоді я реально закохався.

Але Дмитру моя нова подруга чомусь не дуже подобалась. На початку він жартував над її смаком і манерою одягатися. А потім дуже точно став помічати всі недоліки і відпускав з цього приводу жарти. Але робив це тільки наодинці зі мною. Дівчина нічого не знала. А Діма стверджував, що вказує на всі її огріхи виключно по-дружньому. Типу, хоче, щоб я розумів з ким зв’язуюся.

Я розумів, що він правий. Але, якщо ми залишалися з нею наодинці, я забував про все. Ось так одного разу запропонував їй жити разом. Зробив це при всіх наших друзях. На ранок пошкодував, але було пізно. Мені було незручно йти назад. Що б подумали про мене люди? Та й з батьками жити мені набридло. Таке враження, що вони продовжували ставитися до мене, як до дитини. Діана орендувала невелику квартиру, я переїхав до неї.

Дмитро чомусь дуже зачастив до нас. Показував мені знаками, що страви не смачні або що в халаті Діана виглядає як Свинка Пеппа. Я сам помічав, що повага з її боку до мене не така, як хотілося б: постійно говорила, що треба шукати підробіток. Говорила, що у нас повинно бути більше грошей, треба відкладати, щоб були якісь заощадження. Розчулювалася дітками знайомих. У підсумку, все стало дратувати. І я частіше став віддавати перевагу проводити час з Дімою, ніж сидіти вечорами з нею. А вона почала мене за це сварити, як ніби мала право. Словом, речі були зібрані і я переїхав до батьків. Було це чотири місяці тому.

Два місяці по тому, як зазвичай, хотів піти розвіятися, але друг відмовився. Послався на те, що зайнятий. Потім знову не пішов. Я вже подумав, що у нього проблеми і вирішив поговорити з тіткою Олею, його мамою. Приходжу до нього додому, а мені відкриває двері Діана! Ви можете собі таке уявити? Виявляється, вона переїхала і вже місяць живе як цивільна дружина. Причому тітка Оля рада і щаслива. У мене, від здивування, забракло слів від такої новини. Трохи пізніше заявився сам Дмитро з покупками.

Коротше, вийшов я, чекаю, думаю, зараз наздожене мене і все пояснить. Нуль. Я йому сам дзвоню, кажу, мовляв вийди, поспілкуватися треба. І що? Відповідає, що вони вечеряють. Типу, давай завтра.

На наступний день починає поводитися, як ні в чому не бувало. На моє запитання щодо співмешканки, з подивом: «Що я повинен пояснювати? Ти ж з нею розлучився. А я ось закохався». Але гірше того, він прийшов на свято з нею в нашу компанію. Хвалився яка вона чудова і як йому пощастило. Відверто, я був готовий під землю провалитися. Сердився дуже.

А вчора вони розписалися. Мене не покликали. Я дізнався про це з соціальних мереж. Звичайно написали, що весілля було скромне, тільки з батьками і все. Але я не сумніваюся, що мене вони вже просто виключили зі свого кола спілкування. Найкрасивіше весільне фото друг підписав: «Кращий день в моєму житті». Ось так вийшло: Дмитро спочатку сміявся над моєю дівчиною, а тепер одружився на ній і задоволений.

Хтось скаже, що сам винен. Це так. Варто краще дивитися хто справжній друг. Так як це зробити? Це навіть не зрада? Адже мене самого дратували недоліки Діани. Навіть якби ніхто на них не вказував, я їх би все одно помічав. І сам пішов від неї. Може, я ще не був готовий до таких відносин. Дмитро давно взяв на себе всю відповідальність за сімейний бюджет, маму, квартиру, майбутнє. А у мене не було необхідності ось так горбатитися, економити, розраховувати все до дрібниць, бути комусь зобов’язаним. Та й бажання не було.

Хоча я радий, що вони мене на весілля не покликали. Коли їхні спільні фотографії побачив, то зрозумів, що дуже її ревную. Напевно, наївно сподівався, що зможу з нею помиритися. Або, що вона прийде до мене вибачення просити і ми знову будемо зустрічатися без зобов’язань. Заплутався я зовсім. Та ще й залишився без двох близьких мені людей.

Фото ілюстративне, з вільних джерел