ЯКОСЬ МІЙ ЧОЛОВІК ОБМОВИВСЯ, ЩО ЗАЛИШИВ ДРУЖИНУ І ДИТИНУ ЗАРАДИ МЕНЕ. СКЛАДНО СКАЗАТИ, ЩО Я ВІДЧУЛА В ТОЙ МОМЕНТ, АЛЕ СЛОВА АНДРІЯ МЕНЕ ВРАЗИЛИ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО Я ЗРУЙНУВАЛА ЧУЖУ СІМ’Ю І ЗАЛИШИЛА ДИТИНУ БЕЗ БАТЬКА

Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today

Якось мій чоловік обмовився, що залишив дружину і дитину заради мене. Складно сказати, що я відчула в той момент, але слова Андрія мене вразили. Це означає, що я зруйнувала чужу сім’ю і залишила дитину без батька

З Андрієм ми познайомилися випадково. Якось у моєї подруги Ірини був день народження і я була серед запрошених гостей. Андрій також був на цій вечірці, він був другом хлопця Ірини. Серед інших я помітила його відразу, він був високий блондин, з голубими очима, спортивної статури. До кінця вечора ми з ним танцювали. Андрій був вихованим, впевненим в собі і повністю забезпеченим чоловіком, в нього був свій бізнес.

Через деякий час ми почали з ним зустрічатися. Потім я дізналася, що він одружений і в нього є донька, але мене це абсолютно не бентежило. В наших стосунках мене все влаштовувало. Андрій дарував мені дорогі подарунки, водив в елітні ресторани. Я вирішила отримувати задоволення від кожної хвилини проведеною з ним. Брала те, що мені давали. Ніколи не відмовлялася від зустрічей. І не турбувалася, що ділила його з іншою жінкою. Чесно кажучи, я не відчувала якоїсь прикрості. Хіба це моя вина, що я не зустріла його раніше, коли він ще не був одружений? Поклавши руку на серце, я не відчувала провини або каяття, бо ми робили один одного щасливими.

Потім не стало мого батька і мої емоційні потреби почали змінюватися. Я хотіла заповнити порожнечу всередині себе і наші відносини раптом стали для мене нестерпними. Якось я запитала його, чи кине він свою дружину заради мене. Відповідь не змусила довго чекати, він категорично сказав – ні.

Так я опинилась в реальності, яку весь цей час ігнорувала з легкістю. Я почала зустрічатися з іншими хлопцями. Мій головний пріоритет – не одружені. Я намагалася зберігати оптимістичний настрій, але жодні відносини не могли зрівнятися з тим, що було між мною і Андрієм. Кожен раз, коли я починала відчувати якісь почуття до іншого хлопця, я згадувала його. Зрештою, після невдалих короткострокових романів я зізналася собі, що мені Андрія більше ніхто не потрібен.

Через пів року я дізналась що Андрій розлучається зі своєю дружиною, ініціатором розлучення була вона. Я не думала, що в розлученні винна я і вважала, що його дружина просто покохала когось іншого, а можливо я примусила себе так думати, адже так простіше для мене.

Через рік ми офіційно одружилися. Наші відносини тільки міцніли, адже почуття, які ми відчували одне до одного були справжніми. Але не надовго. Як то кажуть на чужому нещасті – щастя не побудуєш. Якось Андрій обмовився, що залишив дружину і дитину заради мене. Складно сказати, що я відчула в той момент, але його слова мене вразили. Це означає, що ті виправдання які я собі надумала, були зруйновані і це я зруйнувала чужу сім’ю і залишила дитину без батька.

З часом наші стосунки стали не такими романтичними як раніше, моя ілюзія про щасливе кохання розвіювалась з кожним днем. Андрій все більше часу проводив на роботі, а я як завжди чекала його. З роботи він приходив стомлений і роздратований, мені уваги більше не приділяв.

Минуло близько двох років. Якось у вечері після роботи Андрій сказав, що на треба серйозно поговорити, я здогадувалась про що буде ця розмова і на жаль не помилилась. Андрій сухо сказав, що нам треба розлучитись, ось так просто, без будь яких пояснень – розлучитись. На наступний день, він зібрав свої речі і нічого не пояснюючи поїхав.

Розлучили нас швидко, вже через тиждень ми офіційно стали чужими людьми, а ще через тиждень я дізналася, що чекаю дитину. Андрію я нічого не сказала.

Зараз у мене чудова донька, якій вже виповнилось три роки. Андрій про нас нічого не знає, зате я дізналася куди він зник. Виявилося, що до них в офіс взяли молоду дівчину, з якою у них був роман і він так само проміняв мене на молодшу і привабливішу. Ось таким бумерангом обернулось моє кохання. Але я ні про що не шкодую, я отримала те, на що заслуговую.

Заголовок, головне фото, текстові зміни – Ukrainians.Today

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!