Якось так вийшло, що самого першого дня шлюбу відносин з Світлани з Володимиром проголосив себе носієм традиційних сімейних цінностей. І справжнім чоловіком.

– Я тебе, Світланко, завжди зможу забезпечити сам! – хвалькувато заявляв він своїй дружині. І наполягав на тому, щоб вона не працювала, а займалася лише будинком та дітьми, як усі жінки його друзів.

Світлана не стала перечити своєму чоловікові, і навіть раділа, що не потрібно швидко нікуди працевлаштуватися після закінчення інституту. А незабаром, з перервою в три роки, у них з’явилося два чарівних малюка.

Володимир один працював, заробляв на всю сім’ю. Не можна сказати, що жили вони в якійсь розкоші, але на життя їм цілком вистачало грошей. У сім’ї було все для простого людського щастя.

Але раптово у їхньому житті з’явилася бабуся Володимира. Вона, в силу віку, переїхала зі свого села в місто до молодих родичів. І ось тут почалися не прості дні для Світлані, щоб не сказати важкі.

Відвезе Світлана до бабусі онуків погратися, а бабуся тут же починає її повчати у всьому:

– В наш час такого не було, щоб жінка без роботи вдома цілими днями сиділа, геть нічого не робила, я такого в нашому селі ще ніколи не бачила, якби розповіла б, то ніхто б з сусідів не повірив.

Світлана, звичайно, просто мовчала у відповідь. Інколи лише щось говорила, що роботу в дома всю робить та й дітей двоє у неї.

Спробувала якось Світлана сказати бабусі, щоб вона не втручалася в їхнє життя, вони якось жили до цього і все у них було добре, усіх все влаштовувало і не бідували зовсім. Бабуся розлютилася і образилася на неї.

В той вечір чоловік прийшов додому сердитий. Довго сперечався з Світланою, а потім сказав, щоб вона з повагою ставилася до його родини, бо в них в домі він господар, адже лише він один працює на всіх.

Але і це ще не все. Через деякий час Володимир і сам заговорив бабусиними словами. Мовляв, на шиї сидиш. Не працюєш.

– Куди ж я піду? – дивується зараз Світлана. Ти ж сам хотів, щоб я не працювала, а займалася дітьми і всіма домашніми справами. Мій диплом припадає пилом давно, вже багато років нікому не потрібний.

– Придумаєш що-небудь! Я ж наймитую на чужого дядька!

Так і не вирішили чоловік з дружиною нічого в той день. Вже і про розлучення стали замислюватися. Тільки ось розлучення це для Світлани не надто вигідне. Офіційно Володимир отримує мало грошей. І якщо не буде його доброї волі на утримання дітей, то доведеться хапатися будь-яку роботу, аби вижити з ними.

Світлана ніколи й не думала, що буде шкодувати про той день, коли погодилася сидіти вдома, зараз їй знайти хорошу роботу дуже важко, найкращі часи вже позаду.

Джерело