Ввечері після роботи чоловік пішов відразу до свекрухи. Додому повернувся пізно. Сердито подивився на мене і пішов лягати спати. А вранці сказав, що через мене він залишився без спадку. Відтоді я свекруху не бачила жодного разу, лише свекор приходить до нас

З Юрієм ми познайомилися давно, ще на першому курсі. Зустрічалися з ним більше року і, коли ми вирішили одружитись він повіз мене знайомити зі своїми батьками. Батько Юрія, Степан Іванович, сприйняв мою появу радісно, я відразу зрозуміла, що він підтримав сина у виборі нареченої. Але майбутня свекруха, Ольга Вікторівна, моїй появі в своїй родині зовсім не зраділа, а скоріше навпаки, як потім виявилось зненавиділа мене з першого дня. Я здалася їй недостатньо красивою, недостатньо освіченою, та і взагалі не пера такому хлопцю, як її син.

Але Юрій, був непохитний і рішучий, він дуже сильно мене кохав. Нам навіть довелося одружуватись потай від Ольги Вікторівни.

Через рік нашого подружнього життя, у нас з’явилась донечка Ірина. Свекруха була в захваті від онуки, але мене як і раніше не сприймала за невістку, весь час повчала і вважала найгіршою матір’ю і дружиною.

Якось ми залишили Ірину у бабусі, а самі пішли трохи розвіятись, потім заїхали до свекрухи, щоб забрати доньку. Але та зустріла нас дуже агресивно. Кричала на весь під’їзд, що я огидна мати, раз залишила дитину і поїхала гуляти, що нібито я поставила роботу головнішою за дитину і тому подібні докори. Ірині чотири роки, вона ходить в садок, а я спокійно працюю і приношу гроші в сім’ю, але свекруха впевнена, що я цілодобово повинна сидіти вдома, прати, куховарити і виховувати дитину.

Юрію дуже набридли ці постійні лайки, він втомився від цих докорів. Він вирішив нарешті серйозно поговорити зі своєю матір’ю. Коли він повернувся, я зрозуміла, що розмова не вдалась. Ольга Вікторівна влаштувала скандал, спочатку йому, потім зателефонувала мені і продовжила. Я так більше не могла і запропонувала чоловікові переїхати подалі від мами. Юрій наче й погодився, але після тієї розмови, він якось змінився. Виявилося, що свекруха поставила йому ультиматум. Якщо він не розлучиться зі мною, то вона відмовиться від нього і залишить без спадщини.

Для мене це було, як грім з ясного неба, вона пропонує йому забрати у мене дитину і віддати їй на виховання. І це говорить рідна мати мого чоловіка. Якщо чесно, я дуже боялася, що мій чоловік стане на бік матері. І все це дійсно закінчиться розлученням. Пізніше Юра сказав мені, що навіть думки такої не допускав і ніколи нас з донькою не кине. Він подзвонив матері і сказав про своє рішення, та кинула трубку. Через місяць ми переїхали в в інше місто, спочатку було складно на новому місці, але на диво, ми досить швидко облаштувались, знайшли гарну роботу, трохи грошей у нас було, ще ми взяли кредит і купили квартиру, Іру влаштували в чудовий садочок.

Ще через рік у нас з’явилась друга донечка, Софія. Свекруха жодного разу не подзвонила і навіть не привітала. Я дуже задоволена нашим новим місце, а головне, що свекруха далеко.

Минули роки, я сама намагалася помиритися з Ольгою Вікторівною, але вона все одно ненавидить мене. Не розумію я таких людей. Степан Іванович завжди приїжджає до нас і в нас чудові стосунки, хоча потім йому і перепадає на горіхи від дружини, але він все одно любить нас і онучок. Він також намагався на неї вплинути, але марно. Я не втрачаю надії, що колись вона зрозуміє свою помилку і ми будемо спілкуватись, але коли то буде.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!