Я три роки тому розлучилася і залишилася одна з маленьким сином. Довелося повернутися до мами. Незабаром я познайомилася з Петром. Одного дня він запросив мене переїхати до нього в місто. Я зібрала речі та сина і подалася до Петра. Думала ми житимемо у нього, але він привіз нас в орендовану квартиру, сказав, що ми трохи поживемо тут. Якось, випадково, я зустріла Петра у місті. Але, коли побачила з ким він гуляє, стояла, як вкопана

У мене зовсім не легке життя, інколи, здавалося, що після чергової неприємності, я більше не розправлю крила, а замкнуся в собі, але я знаходила сили і піднімалася.  Я була коханкою одруженого чоловіка. Але коли я з ним познайомилася, то й гадки про це не мала.

А починалося все з того, що три роки тому я розлучилася і залишилася одна з маленьким сином. Довелося повернутися до матері, у квартиру, де є лише 2 кімнати. Але й вона жила не одна, з нею жив ще й мій молодший брат.

Пішла я тоді на роботу в магазин. Я навіть і не думала про те, щоб влаштувати своє особисте життя, але важко жінці бути самотній, ростити дитину без чоловічої підтримки. Саме у той важкий для мене час, я познайомилася з одним досить симпатичним чоловіком, Петром, він був на декілька років старшим від мене.

Наше спілкування було дуже легким і невимушеним. Після останнього дня, коли ми просто попили акву на вулиці, ми вирішили згодом зустрітися знову. Але до себе, по зрозумілих на то причинах, я його запросити не могла. Він сам запропонував мені приїхати до нього. Мені Петро дуже подобався і я погодилася.

У призначений день, я поїхала до нього, як мені тоді здавалося, на зустріч своєму щасттю. Він зустрів мене на вулицю і повіз, як потім я дізналася, у квартиру, яку орендував для нас на декілька днів..

Не можу сказати що вона була шикарна, і він побачив розчарування в моїх очах. Він спочатку мовчав, а потім пояснив це тим, що він лише сьогодні повернувся з чергового відрядження, і у нього просто не було часу, пошукати як слід щось краще і світліше, для нашого побачення.

Так ми провели разом наші вихідні дні і я поїхала назад додому. Ми продовжили наше спілкування та зустрічі. Він писав мені красиві слова, навіть вірші романтичні складав. Мені дуже подобалася його увага до мене.

А через декілька тижнів, Петро запропонував мені, переїхати в його місто, де він проживав. Я навіть дуже зраділа цьому, думаючи, що тепер ми будемо дити разом, але він сказав мені, що це поки не можливо. Хоча він постійно мені тільки про те й говорив, що вже давно розлучений і живе сам.

Але я все таки погодилася на цю дивну його пропозицію і поїхала до нього в місто. Забрала свого сина, звільнилася з роботи і була готова починати нове життя. Нове для мене місто зустріло нас з сином рано вранці. Мій коханий приїхав за нами і відвіз нас на квартиру, яку орендував для нас і заплатив за неї орендну плату на декілька місяців. Я так раділа, відчувала себе по-справжньому щасливою, думала, що нарешті моє життя налагоджується. А він щодня говорив, що от-от ми будемо жити разом у його квартирі. Мене це насторожувало, але за гарними словами, які я чула від нього, чогось поганого я і не помічала.

Але більше він нам особливо нічим не допомагав. Я пішла на першу роботу, на яку мене погодилися прийняти. Хоча вона мені зовсім не подобалася. Моєї зарплати мало б вистачити лише на плату за оренду квартири, але я звічно надіялася на допомогу свого обранця.

Петро ніколи не залишався у нас ночувати, постійно у нього були якійсь відмовки.

Але одного разу я випадково зустріла його в місці. Він гуляв з якоюсь жінкою і хлопчиком і виглядав дуже щасливим. Вони сміялися, і йшли, тримаючись за руки.

Я стояла, як в комана, не насмілилася підійти до них. Ці дні я йому сама не телефонувала, постійно плакала і думала, як правильно вчинити.

Коли він прийшов до мене наступного разу, я відразу розповіла з ким я його бачила в центрі міста. Петро спокійно все розповів. Він легко сказав, що має дружину і сина, але якщо мене щось в цьому не влаштовує, то він може мене залишити в спокої і я повинна буду сама далі себе утримувати і сплачувати за квартиру.

Я, довго не думаючи, вирішила, що спочатку не зможу відмовитися від його допомоги і вирішила залишити все як є. Але як мені було погано, я ж все таки покохала Петра, а він мене обдурив, ще й, як виявилося, навіть не дорожив нашими відносинами.

Я зрозуміла для себе, що не буду терпіти такі стосунки довго. Зібрала свої невеликі пожитки, взяла сина і поїхала назад до своєї мами. Вона мене радо прийняла, нічого не питаючи, добре розуміла, що сталося.

А повернулася я не дарма. Моєї колишньої свекрухи нещодавно не стало,  і вона заповіла свою квартиру, своєму єдиному онукові, моєму синові. Зараз ми живемо з ним удвох і ні від кого не залежимо. А до чоловіків тепер я дуже уважна і прискіплива. Будь-кому не довіряю, я не з тих, хто так легко може зруйнувати чужу сім’ю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!