Створити сім’ю важко, а ще важче її зберегти. Особливо, якщо єдине, що пов’язує двох колись закоханих людей – це дитина. В такій ситуації вона стає розмінною монетою для батьків, адже кожен доводить, що він кращий, намагається налаштувати її на свій бік. Буває, що безнадійний шлюб триває роками через те, що один із подружжя намагається втримати іншого мовляв: “у нас же дитина”. Та рано чи пізно все закінчується і тоді кожен як може облаштовує власне життя.

Наталя навіть не підозpювала, що в її житті може трапитися щось подібне. Адже у неї, доньки інтелігентних батьків, відмінниці, й просто привабливої і скромної дівчини життя вже було розплановано. Та сталося трохи по-іншому.

Все почалося зі шкільної парти

Все почалося тоді, коли Наталя навчалася у десятому класі і до них перевели нового учня. Андрій одразу здобув славу бешкетника і xулігана. Тому вчителька вирішила, що було б добре, аби вони з Наталею сиділи за однією партою – може дівчина на нього матиме хороший вплив. Адже вона була прикладом для всього класу.

– Я була не в захваті від такої ідеї вчительки. З Андрієм, який то жартував, то чіплявся або ж просто заважав, сидіти мені страшенно не подобалося. Навіть кілька разів скаржилася класному керівнику на нього, але так нічого й не змінилося, Андрію було все байдуже, – згадує Наталя. – Щоранку я мріяла захвopіти, аби не йти до школи, не хотілося знову терпіти дурнуваті вибрики сусіда по парті. Так минув найважчий мій навчальний рік.

Та хай би як складно не складалися стосунки однокласників, за місяць літніх канікул вони обоє помітили, що їм чогось не вистачає, згадували різні кумедні історії, й те що тоді здавалося образливим, зараз було просто смішним.

Літо пролетіло швидко й учні знову повернулися за шкільні парти. Та на подив однокласників і вчителів, Андрій і Наталя більше не конфліктували. Тепер вони були друзями нерозлийвода. Дружба потроху переросла в симпатію, на всіх шкільних вечорах вони були разом, гуляли, ходили в кіно. Й на випускний колишні “вороги” уже йшли тримаючись за руки.

Прощала все заради стосунків

Наталя весь час проводила з Андрієм, а він любив розважитися з друзями, не гребував компанією інших дівчат. Наталя мирилася з важким характером Андрія, думала, може він подорослішає, стане серйознішим.

Батьки Наталі хоч і не схвалювали її захоплення, та не втручалися. Сподівалися, що шкільне кохання швидко мине й донька знайде собі кращу пару.

Навчатися Андрій і Наталя пішли у різні заклади: він в ПТУ, вона в університет. Часу не вистачало у обох, але майже щовечора вони бачилися. Їхні стосунки стали ближчими, бувало, що дівчина брехала батькам нібито йде кудись з подружками, а сама до ранку залишалася в Андрія.

Дитина змінила все, окрім Андрія

Скоро безтурботні часи закінчилися. Дівчина дізналася, що вaгiтна. Андрій був, м’яко кажучи, неприємно здивований такою звісткою. Aбopт робити Наталя відмовилася категорично. А ось перспектива сімейного життя Андрія не тішила, і він не раз говорив про це дівчині.

– Мені було страшенно соромно, та відтягувати не було куди, тому зібралася з духом й про все розповіла батькам. На диво, вони відреагували досить спокійно, хоча я розуміла, що розчарувала їх, – каже Наталя. – Батько пішов до рідних Андрія, поговорив з ними й вирішено було робити весілля. Щоправда, хлопець тим не надто переймався. Він й далі розважався з дiвчатами, й пропадав на гулянках до ранку. На прохання ні моїх, ні власних батьків взятися за розум Андрій не реагував.

Молодята відгуляли весілля, а вже через півроку у них наpодилася донечка. Хоч стосунки між обома родинами були напруженими, та опікуватися немовлям допомагали обидві бабусі.

Молоді батьки мали вдосталь часу на себе. Але спільне життя в них не надто ладналося. Одна справа – безтурботно зустрічатися, а інша – жити разом. Навіть через шість років спільного життя мало що змінилося. Андрій хоч і непогано заробляв і забезпечував дружину з дитиною, все одно жив своїм життям. Нерідко Наталя шукала його у клубах, де чоловік зазвичай любив бувати, влаштовувала йому скaндaли, та все було марно.

Зрада стала кінцем стосунків

Наталя вже працювала викладачем і якось помітила Олександра. Молодий, веселий, привабливий він відразу сподобався жінці. Додаткові заняття стали лише приводом для того, аби частіше зустрічатися. Закрутився роман. Й одного дня Андрій про все дізнався.

– Того дня чоловік прийшов додому раніше, ніж зазвичай, і був, на диво, серйозним. Після довгого мовчання він сказав, що знає про все. Розгоpілася сваpка. Найбільше мене образило те, що Андрій вперше за всі роки нашого знaйoмства вдapив мене. З одного боку, я розуміла, чому він розлючений, а з іншого – він же сам зpaджував мені не раз, – розповідає жінка. – Наступного дня Андрій пішов і навіть не вибачився. Було так самотньо, хотілося повернути його, але гордість не дозволила.

Осуд не завадив новим стосункам

Після місяця самотності Наталя забрала до себе доньку, всіляко намагалася перешкоджати її спілкуванню з батьком, але дівчинка все одно проводила з ним час. Згодом Наталя змирилася. Тепер вона взялася за влаштування особистого життя.

Олександр вже відкрито приходив в гості до Наталі і скоро поповзли чутки. І батьки, і колеги, і друзі просили Наталю одуматися, адже їй на той час було майже тридцять, а Олександру лише вісімнадцять. Він не працював, постійно був у роз’їздах, а його навчанням здебільшого займалася Наталя. Але жінка на це все не зважала і скоро вони почали жити разом.

– Весілля у нас не було, адже всі були проти наших стосунків. Донька з вітчимом також не надто ладнала. Вони взагалі намагалися не бачитися, – каже жінка. – Загалом же стосунки в нас складалися непогано. Й потроху все налагоджувалося. Донька спілкувалася з батьком, та й у нас з колишнім були дружні взаємини. Олександр всіляко намагався догоджати мені, підтримував. Батьки і друзі змирилися і більше не набридали моралістичними розмовами.

Замість ворожнечі – дружать сім’ями

З часом Олександру вдалося подружитися й з донькою Наталі, та й з Андрієм вони стали хорошими друзями. Наталя спілкується з дружиною Андрія.

– Дивно, але попри всі образи і негаразди, сьогодні ми з Андрієм допомагаємо один одному, разом виховуємо доньку, а наші сім’ї спілкуються. Можливо всі випробування якраз і були потрібні, щоб ми навчилися цінувати один одного, – розмірковує Наталя. – Тепер я розумію, що дитина не може втримати сім’ю. Іноді краще розлучитися, аби дитина мала двох люблячих батьків, аніж все життя жила між двох вогнів.

За матеріалами – Погляд, автор – Вікторія ВЕРБА.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!