Прийшов час і ми з чоловіком накопичили на покупку нової машини, за стару нам давали посередники зовсім копійки, тому ми вирішили, що продамо її самі. І тут на сімейному святі про це проговорилися, і моя тітка зі своїм чоловіком відразу запропонували викупити її у нас, попередивши, що будуть виплачувати суму частинами. Ми з чоловіком погодилися, і навіть зробили їм знижку на 30 тисяч гривень.

Родичі змогли відразу нам віддати лише третина суми. Нас з чоловіком це влаштувало: гроші з продажу автомобіля ми збиралися витратити на ремонт квартири, до якого потрібно було ще підготуватися. Ми домовилися, що іншу частину боргу вони повинні будуть віддавати щомісяця якусь частину зі своїх зарплат. Підписали договір і передали стару машину їм в користування. З цими людьми у нас з чоловіком завжди були дуже хороші стосунки. Ми неодноразово просили у них допомоги, і вони нас завжди виручали, тому в останній момент укладання угоди не виникло ніяких підозр на тему того, що все може закінчитися плачевно.

У підсумку, після того як автомобіль був переданий в користування нашій рідні, ми прочекали 3 місяці, весь цей час сподіваючись отримати від них хоча б частину боргу, адже домовлялися про щомісячні платежі, але вони на зв’язок не виходили. До здійснення угоди вони дзвонили і писали нам, а тут у них раптом з’явилися якісь невідкладні справи. На дні народженні моєї двоюрідної сестри, ми нагадали тітці з дядьком про нашу угоду, на що отримали тільки закиди, в дусі: «Ну як можна за столом піднімати такі теми?» Після свята дядько нам віддав ще 10 тисяч гривень, обіцяючи що незабаром у них з’являться гроші від продажу дачі, але потім вони з тіткою знову пропали. Через час я через свою маму дізналася, що у них виникли якісь труднощі з документами, і тому угода по нерухомості відкладається на невідомий термін.

Ми стали при нагоді регулярно нагадувати тітці і її чоловікові, що нам потрібні гроші за нашу стару машину – вже вибрали всі матеріали для ремонту, які планували купувати на цю суму, знайшли через знайомих бригаду хороших робочих, і нам залишилося тільки за все заплатити. Родичі ж стали через це на нас ображатися і рідше з нами спілкуватися. Коли торкаємося цього питання – можуть розвернутися і піти або кинути телефон.

Ми з чоловіком знаємо, що тітка з дядьком – люди не бідні, і що у них обох є стабільна робота. При бажанні вони б вже давно повернули нам борг, але мабуть думають якщо ми їх родичі, то не станемо подавати на них до суду, і цим користуються.

Чоловік якось навіть сердито запропонував їм повернути частину виплаченої суми в обмін на нашу стару машину, щоб була можливість продати її кому-небудь іншому і не мати таких проблем, як з ріднею. Але наші родичі відмовилися, аргументуючи тим, що вже звикли на ній їздити.

Як викручуватися в ситуації, що склалася – ми не знаємо. Не будемо ж ми подавати на рідних дядю з тіткою в суд. Але і подарувати їм залишок суми не можемо, ми не на стільки багаті люди, нам теж потрібно якось жити. Як нам бути зараз?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Джерело