– Олеже, а ти бачив, який у Гайшевських дім? Вони вже й другий поверх закінчили. Навіть дизайнера запросили, щоб все по-сучасному було. А ми…. – зітхає моя Галя. Я не розумію, що їй не подобається. Навкруг стільки людей, які живуть гірше нас і нічого, не жаліються. Все їм підходить. Ми, в свою чергу, живемо не в найгіршій орендованій квартирі нашого міста. І ремонт досить пристойний і меблі в гарному стані. Ну так, дизайнера тут не було, але мені і того хватає
Чомусь всі вважають, що в кожній сім’ї повинна бути квартира, а в ній хороший ремонт, добротні меблі. А я спостерігаю за своїми друзями та родичами, як вони горбатяться, щоб оплатити кредити, і дивуюся їм. Хіба не простіше жити на орендованій, як роблять у всьому цивілізованому світі? Нехай краще вони беруть з мене приклад, а не я від них. Так дружині на днях і сказав.
По-перше, не прив’язується до одного місця або району, а живуть там, де зручно. Хтозна, як життя складеться – переїзд, зміна роботи або ще які-небудь нюанси.
По-друге, не потрібно витрачатися на меблі і всякий громіздкий мотлох – закинув речі в автомобіль і в будь-який момент переїхав, куди захотів.
А по-третє, нічого не потрібно ділити при розлученні, що теж важливо в нашому житті. Навколо повно прикладів, як колишні дружини “віджимають” житлоплощу, на яку чоловік горбатився пів свого життя.
– Олеже, а ти бачив, який у Гайшевських дім? Вони вже й другий поверх закінчили. Навіть дизайнера запросили, щоб все по-сучасному було. А ми… – зітхає моя Галя.
Я не розумію, що їй не подобається. Навкруг стільки людей, які живуть гірше нас і нічого, не жаліються. Все їм підходить. Ми, в свою чергу, живемо не в найгіршій орендованій квартирі нашого міста. І ремонт досить пристойний і меблі в гарному стані. Ну так, дизайнера тут не було, але мені і того хватає.
“А як же дитина?” – запитаєте ви, і матимете рацію. Син – це святе, тому він прописаний в квартирі моєї мами і без свого кутка не залишиться. А на дружину я орати не збираюся, ніщо не вічне, і, можливо, наш шлюб теж.
Я своїй Гальці так і заявив недавно, коли вона в черговий раз почала “напрягати” мене тою своєю квартирою. Можливо у вас складається враження, що я не люблю дружину і не дорожу нашими стосунками, але нічого подібного, живемо разом уже сім років і розлучатися не збираємося.
Зате, якщо раптом що – залишатися “без штанів” я не збираюся. Бачу, що дружина трохи ображається на мене за мій підхід до спільного майна. Але хіба я не правий?