– Додому прийшла з роботи – вікно на балконі розбите. Як? Хто його знає. Я Андрію подзвонила, попросила приїхати. – посміхається 36-річна Поліна. – Андрій – чоловік мій колишній. Але ми цивілізовано розлучилися, без скандалів. 13 років одружені були, дочці 10. При розлученні квартиру розміняли нам з Христинкою одиничка, Андрію – всі решту грошей. Він їх в банк поклав, а сам до матері переїхав.

Чому розлучилися? Не має значення. Як зазвичай кажуть – характерами не зійшлися (з мамою чоловіка). Про дочку колишній пам’ятає, грошима не ображає. Щороку її на море возить, я собі поки не можу такого дозволити.

У Андрія відносини, свекруха колишня йому колегу по роботі посватала. Андрій пару раз цю дівчину в кіно вигуляв, щоб мати не пиляла. Ось, загалом і всі відносини.

Ми дійсно дружимо, якщо це слово можна застосувати колишнім дружинам. Зла один на одного не тримаємо, іноді навіть випити разом можемо. Якщо де що зламається – завжди йому дзвоню. Адже він не про мій комфорт піклується, а про дочки.

Квартиру, що ми з дочкою купили, старенька, у пенсіонерки і брали. Рами дерев’яні, поміняти все хочу, та все часу немає – робота. Ще місце таке легковажне, так що з розбитим вікном на балконі нам зовсім не варіант був. Андрій мені не відмовив, сказав після роботи переодягнеться, інструмент візьме, до одного в гараж за склом зачеплений і до нас.

Ми з Христиною вечерю приготували. Її ідея була – тата віддячити. Я там тільки керувала процесом, вона у мене дівчинка господарська і самостійна.

Андрій приїхав о дев’ятій годині. Поки туди-сюди мотався, ось час і набігло. Я його на балкон проводила і пішла кухню прибирати, після дочки готування. А Христя куртку з шапкою накинула і до тата на балкон спілкуватися і допомагати.

Дзвінок в двері пролунав близько дев’яти. Я ще здивувалася – сама я з іншого міста, з чоловіком поїхала давним-давно, ми тоді ще зустрічалися, тільки-тільки жити разом зібралися. Друзів чоловічої статі у мене немає – Андрій негативно на це реагував. Подруги – так, є пара. Але в такий час вони до мене пішли б – там чоловіки і діти.

Я відкрила і здивувалась. Якась дівчина, вся заплакана, з розмазаною тушшю, в супроводі мами Андрія.

Колишня свекруха палала праведним гнівом. Треба додати, що ми з нею не бачилися з часу розлучення,та й Христинка її абсолютно не цікавила – ні дзвінків, ні запрошень в гості, ні навіть самої завалявся цукерки для «улюбленої» внучки.

– Де він? – Ніна Олександрівна увірвалася в квартиру, тягнучи за собою заплакану дівчину. – Ми зараз тут все ваші дурниці прикриємо!

Чесно – Ніна Олександрівна завжди нагадувала мені бульдозер. Вона завжди перла тільки по їй відомим маршрутом, не рахуючись з думкою оточуючих. Що-небудь пояснювати і доводити – було абсолютно марно.

«Шашні» у вигляді ремонту рами в компанії дочки нітрохи не стримали її запал.

– І дитини не посоромилася! Залиш мого сина в спокої! Ось моя невістка! – Ніна Олександрівна тицьнула пальцем в нещасну дівчину.

Та ледве чутно пропищала, що ніяких «шашень» не стежить і боязко потягнула Ніну Олександрівну до виходу.

Мені цей балаган швидко набрид. Відчувши легкий наліт ностальгії, я подумки подякувала Богові за те, що ця жінка перестала навіть номінально значитися в моїх родичок.

Я підійшла до балкону, постукала в скло. Андрій вийшов. Христя, побачивши бабусю, скривилася і навіть в квартиру з балкона заходити не стала.

Варто було Андрію побачити маму в компанії дівчини (тої самої, яку він в кіно водив), як у нього на обличчі появився сум. Не кажучи ні слова, Андрій підійшов до Ніни Олександрівна, взяв її під білі рученьки і випровадив на вихід. Дівчина пішла сама, розсипавшись у вибаченнях.

– Вау! А де ж «Мама, ти все не так зрозуміла! Все, мамо, я йду додому!» – здивувалася я.

– Я змінився, – відповів колишній чоловік і повернувся на балкон, поки Христинка там все не рознесла.

Я зітхнула. А якби Андрій змінився на пару років раніше, наш шлюб можна було б врятувати? Хто знає…

– Може, я залишуся? – з надією запитав колишній чоловік, збираючись додому. Я відмовилася. Боюся, що він змінився тільки на словах…

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело